Сьогодні світ вшановує пам’ять жертв трагічних подій, що відбулися за часів Другої світової війни - Голокосту.

Резолюція № 60/7, прийнята 1 листопада 2005 року Генеральною асамблеєю ООН, оголосила Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня.

Саме цього дня 1945 року солдати 1-го Українського фронту визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц - Біркенау в Освенцімі.

За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн. людей. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Взагалі за час Голокосту було створено більш ніж 42 000 об'єктів позбавлення волі, в тому числі таборів смерті. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, стали близько 6 мільйонів людей, серед яких - 1,5 млн. дітей.

Тільки в Україні було приблизно 2 тисячі місць масових розстрілів євреїв.

Голокост засвідчив повну беззахисність людини перед державою, незважаючи на весь попередній розвиток концепції прав людини в різних країнах.

Після всіх жахіть війни у 1945 році було створено ООН, згодом, 10 грудня 1948 року, зважаючи на пережиті події, ухвалено Загальну декларацію прав людини, яка поставила за мету сформулювати основні стандарти прав і свобод людини,щоб захистити та контролювати їх дотримання на міжнародному рівні.

Однак, суспільство завжди має пам’ятати про жахливі наслідки ксенофобії, зневаги і дискримінації одних людей іншими, виховувати в собі і наступних поколіннях толерантність не як відмову від своїх переконань, а як усвідомлення глибокого поняття індивідуальності кожного у цьому світі.