Сьогодні в Україні, як і в багатьох інших країнах світу, серед підлітків, які навчаються у закладах освіти, набуло поширення явище булінгу (цькування), що виражається у психологічному тиску, жорстокому ставленні, фізичному насильстві, агресії, інших діях, вчинених із метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам.

Прикметною ознакою булінґу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням.

Згідно з інформацією Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), з булінгом у колі однолітків в Україні стикалися близько 67% дітей. Також, за даними останніх опитувань, майже чверть українських школярів вважають себе жертвами булінгу, а близько 40% з тих дітей, хто зіткнулися з випадками булінгу, ніколи не розповідають про це своїм батькам. Також зазначено, що 44% з тих, хто спостерігав, як знущаються над їхніми однолітками, не реагували на такі факти через острах піддатися аналогічному знущанню.

2 жовтня 2018 року Верховна рада України прийняла за основу в першому читанні законопроект №8584, який визначає поняття булінгу і передбачає адміністративну відповідальність за нього.Проект підтримали 235 нардепів.

Вводиться визначення терміну "булінг". Так, згідно з проектом, булінг - це моральне, або фізичне насильство, агресія, у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати людину своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого поводження.

Планується встановити відповідальність за булінг, а також приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим співробітником, керівником або засновником навчального закладу, у вигляді штрафу від 20 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у залежності від виду вчиненого правопорушення) - від 340 до 3400 гривень.

Також пропонується зобов'язати навчальні заклади забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в навчальному закладі, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв про випадки булінгу від претендентів освіти, їх батьків і т.д .

Крім того, проектом планується надати освітньому омбудсмену право здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу в навчальному закладі, повноту і своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва і засновника навчального закладу; отримувати інформацію від центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки за загальною кількістю випадків булінгу в навчальних

Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.

Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.