У Центральній бібліотеці Солом’янки на Освіти 14а відбулася зустріч із Назаром Розлуцьким – письменником, поетом, істориком, блогером, музейником, учасником російсько-української війни.
Автор презентував свої книги: публіцистичний «Нотатник мобілізованого», що з 2017 року пережив уже третє видання, та щойно видану збірку поезій «Прочани».
Розмова зі слухачами відбулася щира, глибока, цікава. Назар розповів про те, як молодий науковець-історик із Прикарпаття, добре обізнаний на теорії визвольної боротьби, потрапляє на Схід країни, у сучасні реалії, які творять історію; про соціальний зріз армії на початку війни і нині; про те, як прочитані книжки допомагають бути хорошим бійцем; про те, чи важко було повертатися з війни та інше.
Під час зустрічі всі охочі ставили різні питання, на які Назар – цікавий оповідач, обдарований критичним мисленням, щиро відповів.
Довідка
«Нотатник мобілізованого» – одна з популярних книжок про події на Сході України. Це розповідь про те, як цивільна людина внаслідок обставин та власних переконань стала бійцем на війні. Ці спогади не є документальними хроніками про бойові дії на фронті чи історією бойового підрозділу. Крім цього в них не знайти відповідь на одвічне питання: що може відчувати людина, потрапивши із цивільного життя у військову обстановку. І тим паче вони не підходять для аналізу політичної та військової ситуації чи для відображення загальних настроїв українських солдатів. Але вони особливі, бо описують події, котрі стосувалися безпосередньо автора, й узагальнюють його особистий досвід армійської служби на війні.
У збірці «Прочани» автор намагається крізь призму абсолютно різних за змістом і тематикою віршів розкрити образ людини-прочанина, людини-подорожнього, який мандрує світом і носить увесь світ у собі. За словами Назара, до збірки увійшли його «...воєнні вірші-проза, епічні балади, філософська притча, трохи любовної лірики та цілий жмут урбаністичних і пейзажних замальовок...». Відгомін минулих епох, сьогоднішня гібридна війна, ліричні переживання, часова плинність пір року, міст і місць – усе це переплітається на сторінках поетичної збірки і витворює парадигму постійної змінності, неможливості зафіксувати щось одразу і надовго. Саме такими вихідними даними оперує автор, відображаючи світ у рядках своїх поезій. Саме така фіксація буде близькою багатьом людям – тим, хто, як і автор, відчуває себе пілігримами, прочанами у цьому світі.
