Постійна допомога платникам податків у вирішенні їх нагальних питань, надання відповідей та роз’яснень щодо особливостей оподаткування-саме таке завдання стоїть на порядку денному в ДПІ у Солом’янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Зокрема, при проведенні різноманітних заходів для досягнення спільних цілей фахівці проводять безкоштовні семінари.

Так, нещодавно, в ДПІ у Солом’янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві був проведений семінар на тему «Особливості ведення підприємницької діяльності для фізичних осіб - підприємців».

Крім основних питань, податківці розповіли присутнім про зміни податкового законодавства, зокрема, єдиний соціальний внесок, про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та отримання безкоштовних електронних ключів.

Завдяки проведенню таких заходів формуються взаємовигідні стосунки: підвищення іміджу органів Міндоходів та забезпечення бажаючих кваліфікованими відповідями.

Наводимо деякі питання, які цікавили платників податків під час проведення семінару та відповіді на них.

Запитання1

Фізична особа підприємець на загальній системі оподаткування має декілька підрозділів, які знаходяться в різних територіальних одиницях. До якого бюджету необхідно перераховувати податок з доходів фізичних осіб, який виплачений найманим працівникам,?

Відповідь: Згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений р. IV Податкового кодексу України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом  IV Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 177.7 статті 177 Податкового кодексу України фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує його до відповідного бюджету, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації в органах Міндоходів.

Запитання 2

При втраті документів, які підтверджують доходи або витрати, які дії фізична особа – підприємець повинна зробити?

Відповідь: Відповідно до положень Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Склад витрат та порядок їх визначення встановлено статтею 138  Податкового кодексу України.

 Згідно п.138.2 статті 138 Кодексу встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Податкового кодексу України.

Відповідно до пп..139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу, витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

 У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу Міндоходів та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов’язань за звітний податковий період. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані  документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу Міндоходів

Отже, у разі втрати, документів платник податку має право письмово заявити про це органу Міндоходів та здійснити заходи для поновлення таких документів.

Запитання 3

Фізична особа –підприємець на спрощеній системі оподаткування, пенсіонер за віком. Чи повинен підприємець сплачувати єдиний соціальний внесок?

Відповідь:Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI, фізичні особи–підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного соціального внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При цьому, фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування (крім вищезазначених), сплачують єдиний соціальний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, чи здійснювали вони діяльність та отримували доходи у ці періоди.

Запитання 4

Яка гранична сума готівкового розрахунку одного підприємця з іншим  підприємцем на протязі дня?

Відповідь:Відповідно до п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки.

Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в абзаці першому цього пункту, стосується також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.

Згідно зі п. 1 Постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» граничну суму розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня установлено в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень.

Запитання 5

Чи має право фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування включити до витрат вартість комунальних послуг, сплачених за приміщення, яке він здає в оренду?

Відповідь: До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України.

Склад витрат та порядок їх визначення зазначено у статті 138 Податкового кодексу, відповідно до якої до складу витрат включаються, зокрема, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення, витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу визначено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ Податкового кодексу.

Таким чином, витрати, які пов’язані зі сплатою комунальних платежів за приміщення, що здається в оренду, можуть бути включені до складу витрат фізичної особи – підприємця у разі їх документального підтвердження та за умови, що договори з комунальними підприємствами на надання комунальних послуг укладені з фізичною особою як підприємцем.

ДПІ у Солом’янському районі

ГУ Міндоходів у м.Києві