Киянам, як і іншим громадянам України, доведеться жити за чотирма новими законами, які стосуються житлово-комунальних послуг. Це Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», прийнятий у 2015 році, Закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 2017 року, Закон «Про житлово-комунальні послуги» від 2017 року, Закон «Про відходи» від 2018 року. Що з усім тим робити громадянам України?

КМДА та Департамент суспільних комунікацій розпочали інформаційну кампанію для киян, щоб пояснити, як далі жити й керувати своїми будинками, будувати відносини з житлово-комунальними підприємствами. На спеціально проведеному круглому столі, присвяченому існуванню в нових реаліях, спеціалісти розповіли про виклики, що вже постали перед громадянами і, звичайно ж, владою, до якої кияни завжди звертаються як до рятівника та арбітра у складних питаннях.  

– Вже в травні 2020 року жителі багатоповерхівок мають обрати одну з чотирьох моделей договірних відносин з виконавцями житлово-комунальних послуг, – поінформувала начальник управління розвитку ЖКГ Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Віра Радченко. – Нині зрозуміло, що переважна більшість жителів багатоповерхівок до цього не готові, і не виконають процедуру до травня. Як результат – можуть залишитися без житлово-комунальних послуг, бо не впишуться в рамки діючого законодавства. Співвласники будинку мають зібрати легітимні збори і обирати собі форму договірних відносин з усіма комунальними службами – від жеку до водоканалу й фірми з вивезення сміття. Як поведуть себе кияни в такій ситуації? 

Ми бачимо головною проблемою недосконалість закону, адже за кілька років стало зрозумілим, що мешканці не в змозі зібрати ніякі збори, особливо – легітимні, що відповідають всім вимогам закону. Ще одним викликом, не врегульованим нормативами, є коректне нарахування плати за комунальні послуги за всіх фактично проживаючих у будинку людей. Це й неможливо вирахувати.

Серед дуже серйозних викликів Віра Радченко назвала процедуру (насправді – саму можливість) списання з балансу будинків перед створенням ОСББ, перед передачею в управління від однієї до іншої, обраної мешканцями, компанії-управителя.

– Нині також абсолютно неможливо підвищувати плату за обслуговування будинків, до якої входять як складові й оплата за енергопостачання місць загального користування (ліфти, насоси тощо) оплата праці двірників, сантехніків…, – продовжує Віра Радченко. – Відомо, що мінімальна зарплата в Україні постійно підвищується, зростає вартість електроенергії. Жеки не може нині утримувати штат, платити за електрику в будинках. Тому ми бачимо по Києву хвилю банкрутств приватних жеків й колосальні борги будинків перед енергетиками.

Але головний виклик, про який говорили всі учасники круглого столу, це те, що до травня більшість киян не зможуть обирати собі нових управителів та постачальників послуг.  Настане колапс у сфері ЖКГ, тому що з одного боку громадяни залишаться без житлово-комунальних послуг, зокрема без водопостачання, що своєю чергою заборонено законом, і комунальники мають якимось чином знайти спосіб надавати такі послуги. Але вже за межами діючих законів, якщо до того часу не приймуть поправок до законодавства. 

– Що можна було б зробити в нинішній ситуації: законодавчо спростити механізм прийняття рішень будинковими громадами, зменшити навантаження на споживачів, яке виникло через необхідність окремо сплачувати безліч рахунків (наприклад: водопостачання, газу і окремо – обслуговування вузлів будинкового обліку). А також надати можливість коригувати складові витрат по обслуговуванню будинків. Запровадити інститут гарантованого надавача комунальних послуг, – говорить Віра Радченко.

За словами генерального директора ПрАТ «Київводоканал» Дмитра Новицького, має працювати й модель обрання надавача послуг мешканцями за замовчуванням наряду із моделлю вибору постачальника на зборах всього будинку абсолютно логічним було б спростити сплату за окрему послугу. Нині, за законом, всі складові, що раніше були зібрані в один тарифний показник, роз’єднуються на окремі складові. Треба об’єднати всі платежі в одному тарифі. Не варто заплутувати споживача й ускладнювати йому сплату за рахунками. Негайно потрібно визначити, хто повинен обслуговувати внутрішньо будинкові мережі. За законом мешканці мають цим опікуватися самі. На практиці цього не робить ніхто. Аварійні бригади лише ліквідують пориви труб. 

«Вечірній Київ» зібрав у відео всі основні цитати учасників круглого столу. Головний підсумок зробив народний депутат України Олексій Кучеренко про те, що на державному рівні немає бачення того, що робити з житловим фондом та як збалансувати інтереси громадян, монополістів та надавачів житлово-комунальних послуг.

За матеріалом інтернет-видання "Вечірній Київ" https://vechirniy.kyiv.ua/news/z-travnya-nastupnoho-roku-kyyany-zalyshat-sya-bez-komunal-nykh-posluh-ta-zhekiv