Максименко Максим Вадимович

МАКСИМЕНКО МАКСИМ ВАДИМОВИЧ

Дата народження

20.09.1997

Дата смерті

08.05.2023

Місце народження

місто Радомишль Житомирської області

Місце загибелі

с. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області

Позивний

«Аякс»

Звання

Солдат

Посада

Командир штурмової групи

Підрозділ

3-я окрема штурмова бригада

У травні 2023 року Сили оборони України вели інтенсивні бойові дії на Бахмутському напрямку. Противник, основу якого становили підрозділи ПВК «Вагнер» і штурмові частини регулярної армії рф, мав як кількісну, так і якісну перевагу. Водночас підрозділи ЗСУ, зокрема 3-тя окрема штурмова бригада, утримували оборону та здійснювали контрнаступальні дії.

8 травня 2023 року українські військовослужбовці провели успішну операцію, у результаті якої противника було відкинуто на кілька кілометрів. За інформацією, озвученою командиром тактичної групи «Азов» Андрієм Білецьким, підрозділи бригади завдали значних втрат силам противника: були розгромлені підрозділи 72-ї бригади рф, знищено дві роти, а також завдано ураження бригадній розвідці та штурмовим підрозділам ПВК «Вагнер».

У зведеннях зазначалося, що бойові дії велися на ділянці шириною близько 3 км і вглиб до 2,6 км. Зазначену територію було звільнено від окупаційних сил.

Під час цих боїв українська сторона зазнала втрат. Серед загиблих захисників був 25-річний військовослужбовець Максим Вадимович Максименко, позивний «Аякс», який виконував обов’язки командира бойової групи. За наявною інформацією, він отримав множинні осколкові поранення, несумісні з життям, однак до останнього виконував бойове завдання, прикриваючи побратимів та сприяючи їх виходу з-під вогню противника.

Максим народився 20 вересня 1997 року у місті Радомишль у родині Світлани та Вадима Максименків. Дитинство провів як у Києві, де навчався у спеціалізованій школі №64, так і в Радомишлі, де часто перебував у дідуся та бабусі. Допомагав по господарству, займався фізичною працею, захоплювався футболом і бойовими мистецтвами.

Максим Максименко ще у підлітковому віці зазнав серйозних травм і переніс низку хірургічних втручань, унаслідок чого отримав інвалідність та був звільнений від проходження строкової військової служби. Попри це, з початком повномасштабної війни він добровільно вступив до лав оборони столиці, а згодом продовжив службу у складі 3-ї окремої штурмової бригади.

Максим Максименко захоплювався футболом, був уболівальником київського «Динамо» та належав до фанатської спільноти клубу. Представники футбольного руху, зокрема «ультрас», брали активну участь у подіях Революції Гідності, а з 2014 року — у захисті територіальної цілісності України. Із початком повномасштабного вторгнення вони також долучилися до лав добровольців.

Позивний «Аякс» відсилає до образу мужнього воїна з давньогрецької міфології, що підкреслює особисту відвагу бійця.

Під час служби підтримував зв’язок із родиною, у розмовах запевняв близьких у своїй витримці та готовності виконувати бойові завдання. Під час короткочасної відпустки одружився.

В останньому бою виконував обов’язки командира бойової групи та керував діями підрозділу безпосередньо на передових позиціях. За результатами бойових дій підрозділ відзначено на державному рівні. Внесок українських військових у цей бій розглядається як один із показових прикладів ефективних наступальних дій у сучасній війні.

Максим Максименко загинув 8 травня 2023 року під час виконання бойового завдання, залишившись вірним військовій присязі.

Похований у місті Києві на Алеї Слави міського кладовища по вулиці Стеценка. Його пам’ять вшановано також у Радомишлі та в Житомирському обласному краєзнавчому музеї.

Указом Президента України від 11 серпня 2023 року №845/2023 за особисту мужність, проявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за самовіддане виконання військового обов’язку, Максима Вадимовича Максименка посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.

Рідні, близькі, друзі та побратими зберігають пам’ять про нього як про відданого Україні воїна.

Нагороди:

• Орден «За мужність» ІІІ ступення (посмертно) Указ Президента України від 11.08.2023 №845/2023
• Комбатантський Хрест (посмертно) Наказ Головнокомандувача ЗСУ від 03.12.2024 №1585