Ворона Артур Олександрович
ВОРОНА АРТУР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Дата народження
19.03.1995
Дата смерті
15.04.2022
Місце народження
м. Суми
Місце загибелі
м. Маріуполь
Позивний
«Ігла»
Звання/посада
старший солдат, розвідник (старший кулеметник) 1 відділення 2 бойової групи розвідки спеціального призначення ОЗСП «АЗОВ»
Підрозділ
В/ч 3057 Національної гвардії України
Освіта:
03.09.2001 – 28.05.2010 – навчався у Комунальній установі Сумськаспеціалізована школа І – ІІІ ступенів № 9, м. Суми (вул. Даргомижського, 3, м. Суми).
01.09.2010 – 03.06.2013 здобував освіту за спеціальністю «Економікапідприємства» в Машинобудівному фаховому коледжі Сумського державногоуніверситету (просп. Тараса Шевченка, 17, м. Суми).
2017 – 2019 роки опановував спеціальність «Менеджмент» на«Економікоправовому факультеті» Маріупольського державного університету (пр. Будівельників, 129а, м. Маріуполь, Донецька область).
Хобі, спорт:
Артур більшу частину вільного від навчання часу приділяв спорту –займався плаванням, волейболом та особливо приділяв увагу боротьбі (кікбоксинг), де під час місцевих змагань отримував нагороди.
Крім спорту, Артур також розвивався й інтелектуально, формував власну бібліотеку, захоплювався працями філософів, творами українських письменників та теоретиків українського націоналізму.
З листопада 2013 року до лютого 2014 року приймав участь у Революції гідності.
Від початку збройної агресії Російської Федерації, вже 24.02.2015 Ворона А.О. прийняв доленосне рішення стати на захист Батьківщини та. розпочав службу в окремому загоні спеціального призначення «АЗОВ» військової частини 3057 Національної гвардії України з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області.
У першій декаді лютого 2022 року спливав термін служби за контрактом вказаному підрозділі, проте Ворона А.О., знаючи, що існує досить висока вірогідність повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України продовжив службу та відчайдушно захищав від загарбників цілісність Батьківщини.
15.04.2022 перервався зв'язок командира з старшим солдатом Вороною Артуром в той момент, коли колона бійців проривалася з морського порту до тоді ще єдиного незахопленого ворогом у м. Маріуполь місця – ПрАТ«Металургійний комбінат Азовсталь». Під час жорсткого бою був важко поранений. Від отриманих поранень Ворона А.О. загинув на полі бою.
14.06.2022 у Запорізькій області відбувся черговий обмін з РФ тілами загиблих військовослужбовців. Україна повернула тіла ще 64 полеглих захисників «Азовсталі» серед яких, як пізніше було встановлено, було і тіло«Ігли».
19.05.2022 з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси- України Філарета, у Володимирському патріаршому кафедральному соборі було звершено панахиду за загиблими оборонцями Маріуполя та усіма українськими військовослужбовцями, які загинули на фронті російсько-української війни та на території собору висаджено деревце – дуб в честь Ворони Артура Олександровича.
15.03.2023 стало відомо про стовідсотковий збіг профілів ДНК загиблого та його матері.
24.03.2023 з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси- України Філарета, у Володимирському патріаршому кафедральному соборі було звершено чин похорону загиблого захисника України, оборонця Маріуполя, бійця ОЗСП «АЗОВ» в/ч 3057 Національної гвардії України Артура Ворони («Ігли»).
Того ж дня Ворону Артура Олександровича було поховано на Берковецькому кладовищі м. Києва
Відзнаки:
- Указ Президента України №343/2022 Про відзначення державними нагородами України «За мужність» ІІІ ступеня.
- Указ командування Національної Гвардії України 594/2019 «За доблесну службу»
- Указ Президента України №53/2016 Про відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції».