Олійник Олександр

ОЛІЙНИК ОЛЕКСАНДР

Дата народження

02.05.1997

Дата смерті

19.03.2025

Місце народження

село Жовте, Житомирська обл.

Позивний

"Боґуш"

Звання

Молодший сержант

Посада
інструктор навчального полігону.

Олександр Олійник, або, як його знали всі – Боґуш, жив саме так. Вільно, сміливо, віддано. Його життя було шляхом боротьби – не лише зі злом, що прийшло на нашу землю, а й за справжнє, чесне і гідне існування.

Він народився 2 травня 1997 року в селі Жовте на Житомирщині. З дитинства знав ціну простим речам – дружбі, родинному теплу, часу, проведеному на природі. Любив ловити рибу, їздити з татом на машині, а згодом – підкорювати нові вершини, як у навчанні, так і в житті.

Його шлях архітектора почався у Житомирському Будівельному коледжі (2014–2016), а продовжився у Люблінській Політехніці. Але життя внесло свої корективи. 21 березня 2020 року Сашко повернувся в Україну з Польщі і більше її не покинув.

Він не міг стояти осторонь, коли країна потребувала захисників. 21 лютого 2022 року пройшов перші курси домедичної допомоги. Вже тоді він знав – буде там, де найважче, де його руки, знання і рішучість зможуть врятувати життя.

З березня 2023 року Боґуш приєднався до Солом’янських Котиків і почав навчати військових та цивільних домедичної допомоги в різних умовах. Але він не лише навчав – він рятував. З квітня 2023 року він став частиною Госпітальєрів, евакуюючи поранених із-під обстрілів.

Коли ж настав час боротися зі зброєю в руках, він приєднався до Сил Оборони у травні 2024 року. Боґуш ішов у самий вир війни – не для слави, не для нагород. Для справи. Для життя.

Та серед боїв і служби він не забував бачити світ. Він любив життя у всіх його проявах: міг зупинитися, щоб вдихнути свіже повітря, помітити сонячний промінь на траві, підняти голову до неба, посміхнутися друзям. Умів бачити велике у малому. Умів жити.

Боґуш загинув 19 березня 2025 року, виконуючи бойове завдання. Але він не пішов. Бо він – у кожному, хто бореться далі. У кожному, хто рятує життя, хто навчає інших, хто будує країну, за яку він воював.

Похований на кладовищі в селищі Кам’яний Брід.