Кальченко Андрій Олексійович

КАЛЬЧЕНКО АНДРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

Дата народження

16.05.1967

Дата смерті

20.05.2023

Місце народження

місто Київ

Місце загибелі

поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області

Позивний

«Кіпіш»

Звання

Старший солдат

Посада

стрілець-зенітник РВП

Підрозділ

241-ша окрема бригада Сил територіальної оборони Збройних сил України

Спеціальну освіту здобув в Київському училищі прикладного мистецтва ім. М. Бойчука, мав фах теслі-червонодеревщика, працював майстром з виготовлення корпусних меблів на замовлення.

З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України добровольцем став до лав Сил територіальної оборони Збройних сил України. Згодом був призначений до 130-го батальйону міста Києва: брав участь у виявленні диверсійних груп та корегувальників в Солом’янському районі міста Києва. Пізніше підписав контракт зі Збройними силами України.

В складі 243 батальйону (241 окрема бригада сил ТРО ЗСУ, в/ч А4247) приймав участь у боях за село Кліщіївку Бахмутського району Донецької області, де отримав поранення. Згодом брав участь у протиповітряній обороні Київської області. Постійно навчав новобранців. Відмовився залишитися в тилу на посаді інструктора, і повернувся у зону бойових дій.

За тиждень до загибелі, він сказав: «За праве діло, за вільну Україну, за моїх дітей, за моїх онуків, за все боремося. Боремося і переможемо!»

Загинув Андрій Олексійович поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання, отримавши поранення, несумісне з життям, внаслідок ворожого мінометного обстрілу на околицях Бахмуту.

Похований на Міському (Берківецькому) кладовищі міста Києва.

 Нагороди:

• пам’ятний нагрудний знак «Кров за Україну».