Глуховський Микола Миколайович

ГЛУХОВСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

Дата народження

09.07.1975

Дата смерті

16.06.2025

Місце народження

с. Мар’янівка, Васильківського району Київської області (нині Білоцерківський район Ковалівської ОТГ)

Місце загибелі

поблизу н.п. Яблунівка Краматорського району Донецької області

Позивний 

КОТ

Звання 

Головний сержант

Посада

Головний сержант роти РВП

Підрозділ

2-ий штурмовий батальйон, 5-та Окрема Штурмова Київська бригада, в/ч А4010

Микола Миколайович народився 09 липня 1975 року в с. Мар’янівка Київської області. Із 1982 року навчався в Кодацькій середній школі с. Кодаки Київської області, яку закінчив у 1992 році. Згодом здобув професію електрогазозварника у Київському професійно-технічному училищі № 18.

У 1993–1995 роках проходив строкову службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України на посаді матроса (м. Севастополь). Після служби до 2001 року займався сільським господарством у с. Пшеничне Київської області. Із 2001 до 2022 року працював автомеханіком на станції технічного обслуговування Bus Service (м. Київ, Жуляни).

Проживав із дружиною в мікрорайоні Жуляни Солом’янського району міста Києва. Микола Миколайович був коханим чоловіком і дбайливим батьком п’ятьох дітей.

Зі спогадів побратимів Миколи Миколайовича:

• «Почуваєшся більш упевнено, якщо така людина знаходиться поруч. Особливо коли на перших бойових не знаєш, як правильно викопати окоп і побудувати бліндаж. У такі моменти завжди можна було звернутися за порадою до Кота, як до старшого. Бо в нього така аура — людини, яка вміє все. Він уже тоді врятував нам життя, вивозячи з Мощуна під щільним мінометним обстрілом.»
• «Є люди з доброю душею, а в нього було дещо більше — добрий, сильний і незламний дух чоловіка, батька, побратима.»
• «За день опановував новий вид зброї. На моїх очах менш ніж за годину розібрався та відремонтував Mk 19 і Browning M2, яких ніколи до того навіть не бачив. Навчив сотні людей правильно копати та укріплювати бліндажі. Вигадав нестандартне, але надзвичайно практичне застосування Carl Gustaf. Збирав вибухівку однією рукою. Знаходив час вислухати, дати пораду й допомогти кожному.»
• «Наш Миколайович був справжнім патріотом своєї країни, мужнім воїном та надійним побратимом, із яким не важливо, куди йти і що робити, бо ти в ньому впевнений на всі 1000 %. А в підрозділі він був не просто головним сержантом роти, а батьком для всіх нас, який завжди допоможе та дасть слушну пораду.»

Нагороди:

• Указом Президента України № 365/2026 Присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно)
• Орден «За мужність» ІІІ ступеня
• Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»
• Медаль «Золотий тризуб»
• Медаль «За поранення» (два тяжких, одне легке)
• Медаль «За знищення ворога»
• Пам’ятний знак 2-го штурмового батальйону 5 ОШКБр
• Нагрудний знак «За сприяння обороні Києва»