Туржанський Олександр Станіславович

ТУРЖАНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СТАНІСЛАВОВИЧ

12.02.1991 — 29.06.2026

Позивний «Продюсер»

Олександр Туржанський народився у Києві. Люблячий чоловік, батько двох дітей, син і старший брат. Творча, сильна, розумна та смілива людина, талановитий у написанні музики. Навіть у найтяжчих умовах залишався людяним: рятував тварин із зони бойових дій, допомагав облаштовувати й прибирати зруйновані оселі, саджав овочі та дбав про життя там, де панувала війна.

Свій військовий шлях Олександр розпочав у 2023 році в Окремому президентському полку імені гетьмана Богдана Хмельницького. Згодом продовжив службу у 101-й окремій бригаді, де став водієм-електриком артилерійського підрозділу. Мужньо виконував бойові завдання та до останнього залишався вірним Україні й своїм побратимам.

За мужність, стійкість, відданість військовій службі та високий професіоналізм Олександр був неодноразово відзначений військовими нагородами та грамотами. Серед них — «За сумлінну службу», «Захиснику України», медаль «Ветеран війни», за зразкове виконання військового обов’язку та бойових завдань, а також грамота за високий рівень стрілецької підготовки. Та нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест».

29 червня 2026 року Олександр загинув поблизу населеного пункту Грушівка Куп’янського району Харківської області, виконуючи свій військовий обов’язок.

Війна забрала його життя, але не зможе забрати пам’ять про нього. Він назавжди залишиться у своїх дітях, у любові дружини, у серці матері та рідних, у спогадах друзів і побратимів. У кожному доброму вчинку, у кожній мелодії, у всьому, до чого він торкався душею, житиме пам’ять про Сашу.

Нагороди

Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест»