Черкунов Тарас Володимирович

ЧЕРКУНОВ ТАРАС ВОЛОДИМИРОВИЧ
Дата народження
25.02.1994
Дата смерті
06.02.2025
Місце народження
Київ
Місце загибелі
село Янтарне Покровського району Донецької області
Звання
Солдат
Посада
Розвідник-сапер
Підрозділ
1 розвідувальна група спеціального призначення 3 роти спеціального призначення 1 загону спеціального призначення (в/ч А4030)
Тарас Володимирович Черкунов народився 25 лютого 1994 року в місті Києві. З дитинства був життєрадісним, енергійним і кмітливим хлопцем. Вирізнявся лідерськими якостями, добрим серцем та загостреним почуттям справедливості. Ніколи не залишався осторонь чужої біди, завжди ставав на захист слабших і підтримував тих, хто потребував допомоги.
Для рідних Тарас був надійною опорою. Змалку допомагав удома, любив порядок, добре готував. Мав творчі здібності: гарно малював і чудово танцював. У будь-якій справі залишався щирим, відкритим і небайдужим до людей.
Найбільшою цінністю для нього була родина. Він безмежно любив свою дружину, був турботливим братом, люблячим дядьком і пишався своїми батьками.
Під час повномасштабної війни став на захист України. Проходив службу у складі 71-ї ОДШБ на посаді сапера розвідувальної групи спеціального призначення. Брав активну участь у бойових діях та виконанні завдань із забезпечення національної безпеки й оборони України, захищаючи державу від російських окупантів.
Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Янтарне Покровського району Донецької області Тарас Черкунов отримав важкі поранення внаслідок скидання ворожого боєприпасу, що виявилися несумісними з життям.
Тривалий час військовослужбовець вважався зниклим безвісти.
Тарас Володимирович Черкунов героїчно загинув 6 лютого 2025 року, до останнього подиху виконуючи свій військовий обов'язок та захищаючи Україну і свій народ.
За особисту мужність, самовідданість і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Указом Президента України від 09 червня 2025 року № 394 Тараса Володимировича Черкунова посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Для рідних і близьких його втрата стала непоправним болем. Світла пам'ять про Тараса назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав і любив. Він промайнув яскравою зіркою, залишивши по собі добрі справи, щиру любов і добру пам'ять.
Нагороди
- Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
- Медаль «Ветеран війни – Учасник бойових дій»