Мельников Петро Юрійович

МЕЛЬНИКОВ ПЕТРО ЮРІЙОВИЧ

Дата народження

13.04.1984

Дата смерті

30.03.2026

Позивний 

Турист

Посада

Головний сержант

Підрозділ

Військовослужбовець ЦСО «А» Служби безпеки України

Петро Юрійович навчався в школі №56 м. Миколаїв. Потім перейшов до школи №42. Відвідував шість років музичну школу №8, спеціалізація фортепіано та вокально-хоровий клас. Закінчив з відзнакою Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова в місті Миколаїв. Після завершення магістратури переїхав до Києва, де успішно працював в сфері IT.

В 2023 році Петро долучився до компанії Wix, де працював над платіжними рішеннями. Колеги пам’ятають його, як неймовірного професіонала та хорошого друга.

З початку повномасштабного вторгнення підтримував волонтерську діяльність. Із 2024 року співпрацював в рамках волонтерської організації у справі захисту України. Петро прийшов у команду в перший рік існування спільноти SDUA і дуже швидко став одним з кращих пілотів-тестувальників. Облітав незліченну кількість дронів, як базових, так і максимально кастомізованих. «Привітний, дотепний, без нарікань на погану погоду чи втому, він відшліфував свої навички, аби в певний момент мобілізуватися у бойовий підрозділ», – згадують члени спільноти.

Далі Петро Юрійович проходив військову службу в одному з підрозділів Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, до якого доєднався у 2025 році. Під час виконання військового обов'язку виконував бойові завдання на найважчих напрямах ведення бойових дій. Для бойових побратимів Петро був та назавжди залишатиметься взірцем доброчесності, порядності та професіоналізму. Він віддав найдорожче – власне життя, виконуючи бойове завдання та захищаючи Україну, своїх рідних і кожного з нас. Петро назавжди залишиться в нашому строю, у наших серцях і спогадах.

Загинув Мельников Петро Юрійович 30.03.2026 під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Похований на Беркове́цькому кладовищі в м. Київ.

Це непоправна втрата для всіх, хто знав Петра!

Люблячий чоловік, батько, син, щира людина і сміливий воїн!

Вічна пам’ять!

Нагороди 

• Заохочувальна відзнака – нагрудний знак «За відвагу» (31 березня 2026, посмертно)
• Відзнака за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку, в умовах пов'язаних із ризиком для життя, вірність Військовій присязі та незламність духу (31 березня 2026, посмертно)