Книшук Юрій Петрович

КНИШУК ЮРІЙ ПЕТРОВИЧ

Дата народження

30.09.1994

Дата смерті

09.10.2023

Місце народження

Село Вишняки Київської області

Місце загибелі

н.п. Макіївка Донецької області

Підрозділ

130 окрема бригада ТрО м. Києва, 241 батальйон

Позивний:

Дабі

Юрій Книшук народився 30 березня 1994 року в селі Вишняки Київської області. Із першого класу разом із родиною переїхав до міста Києва, де навчався та проживав.

Із початком повномасштабної війни Юрій добровольцем став до лав захисників України. Проходив службу у складі 130-ї окремої бригади територіальної оборони м. Києва (241-й батальйон) у званні солдата. Попри можливості підвищення, свідомо залишався на передовій, вважаючи, що саме там він є найбільш потрібним. Разом із побратимами виконував бойові завдання на Харківському та Донецькому напрямках, зокрема в районах населених пунктів Куп’янськ, Білогорівка та Бахмут.

9 жовтня 2023 року Юрій Книшук загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Макіївка Донецької області.

Юрій був мужнім воїном, надійним побратимом і люблячим сином та братом. Його відзначали стійкість, відповідальність і готовність підтримати інших навіть у найскладніших умовах.

Із спогадів побратима:

«Наш Дабі – людина, яку любили всі. Останній тиждень був занадто складним. Позиція «двухдневка». Це там, де інші за 2 дні ротуються або повністю сипляться. Ми трималися шість. Шість проклятих днів. У перші години на позиції на нас виїхав танк з БМП. 200 метрів. Інші розбіглись по норах. Лише ми продовжили бій. Ти шукав постріли, а потім став за кулемет. Ми вистояли!

Далі щоденні штурми, щогодинні. Коли ворог наблизився, наші суміжники кричали, що треба відходити. Але ми стояли. Ти рясно поливав їх кулями, розважливо і спокійно заряджав магазини та допомагав кулеметнику. Ми знову вистояли!

Того дня росіяни опинилися з трьох сторін навколо нас. Їм вдалося наблизитися впритул і застрибнути в наші траншеї. Це міг бути провал. Але ти не злякався, ти перший пішов на допомогу побратимам, із якими обірвався зв'язок. Ти перший пішов вибивати ворога з наших позицій. Ти був занадто сміливим...

Дабі! Доповідаю! Окоп зачищено! Ворога вибито з наших позицій! Росіяни відступили з великими втратами! Наказ виконано, Дабі, ми вистояли! Завдяки тобі...

Далі без тебе буде набагато важче, Юро! Але ми впораємося! І завжди пам'ятатимемо про тебе!»

Нагороди:

Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)

Медаль «За оборону міста – героя України Харкова»

Відзнака «командира 130 обТрО»