Романюк Андрій Олександрович

 РОМАНЮК АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ 

Дата народження 

19.03.1998

Дата смерті

28.10.2024

Місце народження

місті Вінниця

Місце загибелі

н.п. Костянтинівка, Донецької області

Позивний

“Воробєй”

Звання

молодший сержант

Посада

командир відділення

Підрозділ

ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини А4599

Після 9-го класу вступив до Вінницького коледжу Національного університету харчових технологій. Навчання завершити йому не вдалось, бо почалась Революція Гідності, в якій Андрій з перших днів брав участь, зокрема й у найкривавіші її дні - дні розстрілу Небесної Сотні. Андрій в свої 16 років без найменших роздумів вирушив на барикади разом з іншими активістами.

У жовтні 2014 року 16-річного Андрія у свій склад прийняв батальйон «Торнадо», де він був розвідником та снайпером. А у 2015 хлопець боровся на Донеччині у складі батальйону «Азов». З 2019 року і до початку повномасштабного вторгнення Андрія проживав у Солом'янському районі. У перші ж дні повномасштабного вторгнення Андрій Романюк долучився до захисту України у складі Добровольчого Українського Корпусу «Правий Сектор». У подальшому був мобілізований до складу Сил Спеціальних операцій та брав участь у звільненні Київщини, Чернігівщини, Харківщини та Донеччини. 14 червня 2022 року внаслідок мінометного обстрілу отримав осколкові поранення і після завершення реабілітації повернувся до 67 ОМБ. 10 серпня 2024 року Андрій перевівся у 49-й окремий штурмовий батальйон «Карпатська Січ», де був оператором БПЛА та готував нові екіпажі.

Загинув, визволяючи і просуваючись вперед від ворога під селом Олександрівка, Херсонського р-н, Херсонської обл. Отримав осколково-кульові поранення несумісні з життям.

Похований на кладовищі с. Ялтушків, Жмеринського р-н, Вінницької обл. Андрій Романюк був єдиною дитиною в сім’ї.

Нагороди:

• Відзнака Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест Хоробрих» За проявлену мужність та героїзм під час боїв у Серебрянському лісі.