Перейменування бульвару Івана Лепсе
Відповідно до рішення Київської міської ради від 10.11.2016 № 315/1319 бульвар Івана Лепсе (від вулиці Гарматної до проспекту Відрадного) перейменовано на бульвар Вацлава Гавела.
Довідково.
Вацлав Гавел (5 жовтня 1936, Прага, Чехія — 18 грудня 2011, Градечек) — чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст.
Він був дев'ятим та останнім президентом Чехословаччини (1989–1992) а також першим президентом Чехії (1993–2003).
Вацлав Гавел працював у 60-х роках ХХ століття в театрі «Divadlo Na zábradlí» (театр «На поручнях»), де він став відомим завдяки п'єсам "Святкування у садочку" (1963) та "Зауваження" (1965). У часі Празької весни був залучений до політичних дебатів і закликав введення демократичного суспільства. Після жорстокого придушення реформ військовим вторгненням країнами Варшавського договору 1955 року був покараний забороною на публікацію і став одним із найвідоміших дисидентів, критиків наступного режиму нормалізації. Він захищав права політичних в'язнів, став співзасновником і одним з перших спікерів громадянської ініціативи із захисту прав людини Хартії 77. Тим він зміцнив свій міжнародний престиж, але це йому принесло також близько 5 років позбавлення волі. У цей час, серед інших п'єс, була також написана впливова есея, така як «Сила безсилих» (чеськ. Moc bezmocných) (1978).
Після початку Оксамитової революції в листопаді 1989 року Вацлав Гавел став одним із засновників антикомуністичного руху Громадянський форум і як його кандидат, був 29 грудня 1989 року обраний президентом Чехословаччини. Підтримував спрямовування країни до парламентської демократії і політичних структур західної цивілізації, в 1992 році, однак, він не зміг запобігти розпаду Чехословаччини. З 1993 року був два терміни президентом Чеської Республіки, яку вивів з членства у Варшавськім договорі та привів до НАТО. Наполягав на вступі Чеської Республіки до Європейського Союзу.
Як письменник Вацлав Гавел, всесвітньо відомий за його драми в дусі театру абсурду, де крім усього іншого, цікавився такими темами як влада, бюрократія та мова, а також своїми есеями. У нарисах і листах з в'язниці, поряд з політичним аналізом цікавився філософськими питанням свободи, влади, моралі і трансцендентністю. Вацлав Гавел також присвятив себе експериментальній поезії (збірник «Anticodes», містить вірші, написані в основному в 60 років).