Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація інформує про необхідність боротьби з карантинними рослинами та бур’янами

Для забезпечення санітарного стану міста, збереження здоров’я мешканців і зменшення захворюваності на алергію Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація інформує про необхідність боротьби з карантинними рослинами та бур’янами. Знищувати карантинні рослини можна різними способами: скошування, виривання, виполювання поблизу своїх садиб, офісів та прилеглих територій.

Поширення таких рослин, як амброзія полинолиста, борщівник Сосновського, ценхрус малоквітковий та інших, що не характерні для рослинного покрову становлять загрозу для довкілля та здоров’я людей.

Перше місце серед карантинних бурянів по шкідливості посідає рослина-алерген амброзія полинолиста.

Амброзія полинолиста

Амброзія полинолиста - однорічна, яра рослина, за зовнішнім виглядом подібна до коноплі, а розміром і формою листків нагадує полин гіркий. Розмножується виключно насінням, утворюючи на одній рослині від 80 до 20000 насінин, які зберігають здатність до проростання від 10 до 40 років. Відзначається великою біологічною активністю та здатна пригнічувати та витісняти не тільки культурні, а і дикорослі рослини. Під час цвітіння з середини липня рослина амброзії здатна виробити до 2.5 млн. пилкових зерен, що викликають алергічні захворювання. Пилок амброзії полинолистої викликає подразнення очей, сльозотечу, провокує приступи бронхіальної астми. Ефективними методами боротьби з амброзією є прополювання та виривання з корінням рослин у травні-червні, скошування рослини в період цвітіння.

Борщівник Сосновського

За останні роки набуває поширення дуже небезпечна, отруйна і дикоросла до 3-5 метрів висоти, товщиною стебла до 10 см багаторічна рослина - Борщівниик Сосновського. Борщівник Сосновського («ведмежа лапа») - багаторічна рослина родини зонтичних із 2-5-річним циклом розвитку. Оскільки довжина листків борщівника часто сягає 2 м, інколи буває до 3,5 м, відповідно з’явилася народна назва «гераклова трава».

З центральної бруньки на 3-5 році життя, рідше - на 2-3 утворюється квітковий пагін. Після плодоношення рослина повністю відмирає. Розмножується переважно насінням. Квітка - складний зонтик, білий або зелено-жовтий. Насіння борщівника розноситься вітром і переноситься водою, тому зарості його часто зустрічаються уздовж річок і доріг. Повітряні потоки від автотранспорту, що рухається на великій швидкості сприяють розселенню насіння. Пам'ятаймо, що у борщівника Сосновського дуже отруйний сік, який викликає важкі фотохімічні опіки у людей і тварин. І стебла, і листя, і квіти борщівнику містять фуранокумарини – речовини, що різко підвищують чутливість людського організму до ультрафіолетового випромінювання. Найсильніші опіки борщівник викликає при контакті з вологою шкірою у сонячні дні.

Ценхрус малоквітковий

Ценхрус малоквітковий-однорічний злак заввишки від 20 до 120 см, має соковите яскраво-зелене вузьке листя і колосоподібну волоть, кожен колосок якої вкритий численними гострими колючками. Розмножується насінням. Одна рослина може дати до 3 тис. штук насінин. Життєдіяльність у ґрунті насіння зберігає протягом 5 років. Росте на пасовищах, полях, уздовж доріг, серед молодих деревних посадок. Злісний бур’ян газонів, пасовищ, сільськогосподарських угідь. Ценхрус малоквітковий завдає шкоди рослинництву і тваринництву (колючи колоски викликають пухлини та язви; попадаючи разом з кормом в ротову порожнину тварин, псують одяг людей).

Шановні мешканці, керівники підприємств, установ та організацій! Просимо Вас з великою відповідальністю поставитись до проблеми поширення карантинних рослин у нашому місті. Адже саме завдяки своєчасному виявленню та знешкодженню цих рослин ми зможемо перешкодити їх розповсюдження!

Сектор екології