Особливості індивідуальних трудових спорів

Індивідуальні трудові спори (порівняно з іншими спорами) мають особливий порядок їх вирішення.

Можливість позасудового вирішення. Частиною першою статті 221 КЗпП передбачено, що індивідуальні трудові спори, крім судового розгляду, можуть розглядатися в комісії по трудових спорах (далі — КТС), яка створюється безпосередньо на підприємствах. Індивідуальні трудові спори — це лише ті розбіжності між сторонами, які не врегульовані ними самостійно та передані на розгляд відповідного юрисдикційного органу, тобто органу, уповноваженого державою ухвалювати обов'язкові для сторін рішення. Такими є комісія по трудових спорах та суд.

Трудовий спір — це спір, який може виникати в процесі трудових, а в окремих випадках і тісно пов'язаних з ними, правовідносинах (що передують трудовим, їх супроводять чи випливають із них), між сторонами цих відносин з приводу невиконання чи неналежного виконання однією із сторін своїх зобов'язань, якщо внаслідок цього правам та законним інтересам іншої сторони завдається шкода. Такі правовідносини можуть мати як індивідуальний, так і колективний характер, а залежно від цього можуть виникати як індивідуальні, так і колективні трудові спори (конфлікти).

Згідно зі статтею 224 КЗпП КТС є обов'язковим первинним органом з розгляду трудових спорів, і трудовий спір підлягає розглядові в КТС, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності під час безпосередніх переговорів із власником або уповноваженим ним органом. Працівник має спершу звернутися до КТС як обов'язкового уповноваженого органу з розгляду трудових спорів, якщо такий створено і якщо законом не передбачено безпосереднє звернення до суду, а потім, якщо рішення комісії його не влаштовує, він має право звертатися до суду відповідно до статті 231 КЗпП. Одначе це положення з ухваленням Конституції України не діє. Пленум Верховного Суду України в пункті 8 постанови «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 року № 9 роз'яснив, що суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

Водночас КТС має відмовити в розгляді звернення працівника, якщо він не вживав заходів щодо врегулювання розбіжностей при безпосередніх переговорах із роботодавцем. КТС може розглядати не всі індивідуальні трудові спори. Відповідно до частини першої статті 224 КЗпП у КТС не можуть розглядатися спори, які відповідно до статті 232 підлягають розглядові безпосередньо в судах.

До КТС може звертатися лише працівник, роботодавець позбавлений такої можливості, оскільки його наділено владними повноваженнями і він вправі самостійно ухвалювати певні рішення, а також без звернення до будь-яких органів застосовувати до працівника заходи дисциплінарного чи матеріального стягнення.