Сезон гострих кишкових інфекцій (ГКІ) на порозі
Назва «кишкові інфекції» пов’язана з локалізацією збудників цих хвороб (слизова оболонка кишечника). Потрапляння паразита у зазначену слизову оболонку можливо практично тільки після заковтування зараженої їжі або води.
Кишкові інфекції займають значне місце серед усіх інфекційних захворювань. Вони включають десятки нозологічних форм (сальмонельоз, шигельоз, холера тощо) характеризуються різноманітністю клінічних проявів головний з яких – діарея. Збудниками кишкових інфекцій є віруси (гепатит А), бактерії (сальмонельоз), вібріони (холера), найпростіші (амебіаз). Основний механізм передачі – фекально-оральний, при якому реалізуються різні шляхи передачі: водний, харчовий, контактний та мушиний.
У харчовий продукт збудники потрапляють через забруднені руки, воду, мухи. Там вони можуть тривалий час зберігатись і накопичуватись.
Для кишкових інфекцій характерна літньо-осіння сезонність. Підвищення температури навколишнього середовища сприяє розмноженню окремих збудників у харчових продуктах.
Останніми роками в Україні спостерігалось зниження захворюваності на ГКІ. Цьому сприяли спочатку обмежувальні заходи щодо запобігання поширенню захворюваності на COVID-19 (2020-2021 рр.), а в подальшому розосередження та обмеження переміщення населення в умовах воєнного стану (2022-2023 рр.).
Проте міграційні процеси (переміщення населення), військові передислокації, екологічні процеси (підрив Каховської ГЕС), соціальні умови (перебої у водо-, газо-, електропостачанні, забезпеченні продуктами, скупчення людей у бомбосховищах і підвалах під час повітряних тривог) призводять до зростання та поширення інфекційних хвороб у подальшому.
У загальній інфекційній захворюваності 2023 року по Голосіївському району найвищий рівень (після вітряної віспи) спостерігається по ГКІ, який склав 36,6 % серед усіх хвороб.
Причинами виникнення та розповсюдження ГКІ є недотримання санітарно-гігієнічних норм і правил (порушення технології приготування їжі, умов транспортування та зберігання продуктів, дезінфекційного режиму та правил особистої гігієни), а також недостатній рівень гігієнічних знань населенням.
Крім того, в Україні зберігається загроза появи і розповсюдження холери.
За даними дослідників у світі щорічно реєструється 1,3-4 млн. випадків захворювання на холеру та 21-143 тис. випадків смерті від неї.
У 2023 році спалахи реєструвались у 31 країні. Загальна кількість зареєстрованих хворих перевищила 610 тисяч, а померлих – 3,5 тисячі. Епідемічними регіонами з холери залишаються країни Африки, Південної Америки, Індії та Південно-Східної Азії.
В Україні періодично реєструються спалахи холери, останні – у 2011 та 2018 роках. Слід відмітити, що в Україні спостерігається «укорінення» холерного вібріону, який виділяється як з об'єктів навколишнього середовища (стічна, річна, морська вода), так і від хворих на ГКІ. Патогенні вібріони виділялися під час спалахів холери.
У 2023 році в Україні випадків холери не зареєстровано.
Постійне виділення авірулентних штамів та періодичне занесення патогенних штамів холерних вібріонів на територію країни дозволяє в цілому оцінити ситуацію щодо холери в Україні як нестабільну.
Ураховуючи повернення тимчасово переміщених осіб, демобілізованих воїнів, наявність сприятливих умов воєнного часу щодо завезення та подальшого поширення інфекційних хвороб, в т.ч. ГКІ, необхідне комплексне та систематичне проведення в районі профілактичних заходів, які включають:
- дотримання санітарно-гігієнічного режиму;
- виконання правил особистої гігієни;
- вживання доброякісної їжі (якісна сировина, технологія приготування, правила транспортування та зберігання як сировини, так і готової продукції);
- використання якісної води (водопровідної, бюветної, бутильованої) для вживання, приготування їжі тощо;
- знищення мух.
Під час купання у річках, озерах, ставках тощо необхідно запобігати ковтанню води. Не слід використовувати її для миття продуктів, посуду, рук.
Крім того, застерігаємо від придбання продуктів харчування в місцях несанкціонованої торгівлі, а також на ринках і торговельних місцях у разі відсутності належних санітарних умов (холодильного обладнання, рукомийника, окремого обладнання для обробки сирих та готових продуктів тощо).
Продукти, що викликають сумнів у доброякісності, необхідно піддавати термічній обробці не менше 10 хвилин.
Таким чином, необхідно робити все для того, щоб з їжею та водою в організм людини не потрапили збудники ГКІ.
У разі появи шлунково-кишкових розладів необхідно негайно звернутись до лікаря, не вдаючись до самолікування.
Боротьба з кишковими інфекціями – справа всієї громадськості, кожного з нас.