Вшанування пам’яті жертв фашизму
З 1962 року у другу неділю вересня започатковано відзначати Міжнародний день пам’яті жертв фашизму, день пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в Другій світовій війні. Саме на цей період часу припадають дві пов’язані з Другою світовою війною дати - день її початку і її повного завершення.
Зважаючи на події, які відбуваються на сході нашої держави, Українським інститутом національної пам’яті підготовлені для використання у просвітницькій і виховній роботі у закладах освіти та установах культури методичні матеріали на тему «Вшанування пам’яті жертв фашизму», що додаються нижче.
Рекомендована символіка вшанування пам’яті жертв фашизму
У 2014 році у Києві на офіційних заходах з нагоди річниці Перемоги над нацистською Німеччиною вперше було вжито європейську символіку пам’яті полеглих у війні - Червоний мак. Ідея та графічне втілення стало результатом співпраці Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України. Графічне втілення-алюзія (з одного боку - червоного маку, з іншого кривавого сліду від кулі) передає глибину смислу війни, розповідає про страждання, про смерть, про героїзм, про мільйони загиблих. Історично червоний мак є символом пам'яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року. В українській традиції, зокрема у народних піснях та переказах, маки є символом пам'яті за полеглими у бою і зацвітають там, де пролилася козацька кров. Видається доцільним популяризувати цю символіку та використовувати у подальшому під час вшанування пам’яті жертв фашизму.
Втрати України від фашизму та її внесок у боротьбу проти фашизму
Україна входить до числа країн, найбільш постраждалих від фашизму в роки Другої світової війни — як від воєнних дій, так і від військових злочинів. Прямі втрати населення - вбиті та померлі від поранень або голоду, зниклі безвісти — складають понад 8 мільйонів осіб.
Війна прийшла на українські землі 1 вересня 1939 року — разом із першими німецькими бомбами, що впали на Львів та інші міста, а залишила їх 28 жовтня 1944 року. Українці ж як народ зустріли війну одними з перших - 1 вересня 1939 року, - а завершили одними з останніх — 2 вересня 1945 року. Капітуляцію останньої воюючої країни - Японії - від імені Радянського Союзу приймав український генерал Кузьма Дерев’янко.
У роки Другої світової війни з гітлерівською Німеччиною та її союзниками воювали близько 7 мільйонів українців, їх внесок у перемогу над фашизмом був одним із визначальних.
Актуалізація загрози фашизму у XXI столітті
Ключовими ознаками фашизму є: культ особистості, зневага до ліберальних цінностей, систематичне нехтування правами людини, однопартійна система, мілітаризм, культ війни та сили, тотальний контроль спецслужб, антисемітизм та ксенофобія, державна пропаганда в ЗМІ, зовнішня агресія. Ці ознаки об’єднують і Третій Рейх у минулому, і пануючий тепер у Росії режим.
Одним із виявів зазначених ознак у випадку з путінською Росією є її агресія проти України. Українці протистоять цій агресії, але, як і у випадку з фашизмом у середині XX століття, протистояти потрібно, об’єднавши сили всього демократичного світу. Єдність перед обличчям ворога має стати усвідомленою необхідністю і є запорукою перемоги.