Дуже сумуємо за синочком. Історія однієї дитини
Розгублена Олена з’явилася на порозі психолога Солом’янського центру соціальних служб похмурим жовтневим днем минулого року. У неї та її чоловіка Артема нещодавно поліція та Служба у справах дітей відібрали дитину – чотиримісячного Андрійку. Немовля раптово втратило батьківську любов і ласку, потрапило у дитячий будинок. Сусіди по гуртожитку, розлючені черговою гучною сваркою подружжя, нарешті не витримали та викликали поліцію. Ставлення сусідів до батьків малюка вже було вкрай поганим через грубощі Артема у нетверезому стані. Троє дітей Олени від першого шлюбу здебільшого жили з батьком і мачухою – це додатково погіршувало образ матері в очах мешканців гуртожитку. Ускладнив ситуацію безлад у кімнаті через недороблений ремонт. Та й захоплення алкоголем не пройшло повз працівників Служби у справах дітей.
Олена розповіла психологу, що голосні суперечки виникають тому, що вона часто вирішує всі питання сама, й думка чоловіка її не дуже цікавить. Під час консультацій подружжя почало вчитися вирішувати конфлікти без крику, цікавитися потребами один одного, шукати причини небажання старшої доньки Олени вчитися. Як з’ясувалося, їй не вистачало допомоги дорослих із математикою та контроля з боку батьків. Після виконування рекомендацій психолога донька Олени почала відповідати на питання вчительки, піднімати руку під час уроків, розумітися на тому, що вивчається.
Почалися рухи й в бік поліпшення особистих стосунків. Артем гостро потребував дружини як слухачки – поділитися з нею наболілим за день. Олена щиро вважала такі розмови марнуванням часу – набагато корисніше приготувати для сім’ї щось смачненьке. В підсумку вона погодилася з тим, що треба приділяти чоловікові більше уваги.
З цікавістю подружжя обговорило способи разом відпочивати та отримувати задоволення без алкоголю, наприклад, смажити шашлики біля альтанки, гуляти містом, тощо.
На подив терпимо, без агресії, вони поставилися до рекомендації отримати консультацію нарколога, пообіцяли «підшитися».
Під час відвідування школи відповідального батьківства Олена та Артем ретельно виконували домашні завдання, активно брали участь в обговореннях. За власною ініціативою компенсували пропущене заняття самостійним вивченням останньої теми.
Незважаючи на втому після важкої фізичної роботи, батьки Андрійка доклали зусиль і доробили ремонт в кімнаті, навели лад, купили ліжка для двох старших дітей. З малесеньким синочком регулярно або бачилися особисто, або розмовляли телефоном із фахівцями дитячого будинку. За рекомендацією фахівця Центру, яка підтримувала Олену та Артема увесь час, вони не чекали із моря погоди й письмово просили Службу у справах дітей повернути дитину в сім’ю.
Працювали наші клієнти не дарма – наприкінці лютого двадцять третього року малюк нарешті опинився поряд із зраділими батьками. За місяць Олена забрала до себе двох дітей від першого шлюбу. Зараз вони живуть разом, час від часу отримують продуктові набори, дитяче харчування від Центру, відвідують дитячі заходи на кшталт екскурсії до зоопарку, на які запрошує Центр. Мріють, коли добудують успадкований від батьків будинок, що на Вінниччині, оселитися там зі всіма дітьми та отримувати насолоду від сільської праці.
