Аналіз виробничого травматизму та професійної захворюваності на підприємствах, в установах та організаціях Солом'янського району за I-півріччя 2026 року

Виробничий травматизм та професійна захворюваність є одними з основних показників, що характеризують стан охорони праці на підприємствах, в установах та організаціях.

Систематичний аналіз нещасних випадків, їх обставин та причин дає можливість своєчасно виявляти небезпечні фактори, визначати недоліки в організації роботи з охорони праці та розробляти ефективні профілактичні заходи щодо недопущення травмування працівників.

Протягом І-го півріччя 2026 року з працівниками підприємств, установ та організацій міста Києва сталося 542 нещасних випадки та гострих професійних захворювання, внаслідок яких постраждало 622 особи, у тому числі 154 особи – із смертельним наслідком.

Для порівняння, протягом І-го півріччя 2025 року в місті Києві сталося 413 нещасних випадків. Таким чином, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року у І-му півріччі 2026 року кількість нещасних випадків збільшилася на 31,2 %.

Серед районів міста Києва в Солом’янському районі сталося 50 нещасних випадків, становить близько 9,2 % від загальної кількості випадків по місту Києву.

Таблиця 1

Кількість нещасних випадків на підприємствах, в установах та організаціях м. Києва за І-півріччя 2026 року з розподілом по районах

№ з/п	Район	Кількість нещасних випадків
1	Шевченківський	131
2	Печерський	86
3	Дарницький	64
4	Солом’янський	50
5	Голосіївський	50
6	Дніпровський	45
7	Оболонський	34
8	Святошинський	31
9	Подільський	30
10	Деснянський	21
Усього по м. Києву		542

 

За даними переліку нещасних випадків за І півріччя 2026 року, на підприємствах, в установах та організаціях Солом’янського району зафіксовано випадки травмування працівників у різних сферах діяльності.

Серед підприємств та установ, зазначених у переліку, – суб’єкти транспортної та залізничної галузі, газотранспортної системи, зв’язку, промисловості, освіти, державного управління, торгівлі, юридичної допомоги, комунального господарства та інших сфер.

Значну частину становлять випадки, що сталися за межами міста Києва, а також випадки, пов’язані з погіршенням стану здоров’я працівників.

Окремо в переліку виділено випадки, пов’язані з бойовими діями, а також випадки із смертельними наслідками та групові нещасні випадки.

Таблиця 2

Характеристика нещасних випадків, зазначених у переліку по Солом’янському району за І півріччя 2026 року

№ з/п	Характеристика події	Кількість записів
1	Події на транспорті	6
2	Випадки, що сталися за межами м. Києва	32
3	Погіршення стану здоров’я	6
4	Травма, заподіяна іншою особою	4
5	Події, пов’язані з бойовими діями	9
6	Групові нещасні випадки	4
7	Нещасні випадки із смертельним наслідком	3
8	Випадки смерті на підприємстві	5
9	Гострі професійні захворювання / інші спеціальні випадки	окремі випадки наявні у переліку

Примітка: окремі записи можуть одночасно містити декілька ознак події, тому наведені показники не підлягають арифметичному підсумовуванню.

Однією з характерних особливостей виробничого травматизму у 2026 році є наявність випадків, пов’язаних із бойовими діями. За даними районного переліку, 9 випадків мають ознаку «бойові дії».

Такі випадки потребують окремого аналізу, оскільки традиційні заходи з охорони праці мають доповнюватися заходами безпеки, пов’язаними з воєнними ризиками.

Підприємствам, установам та організаціям необхідно забезпечувати:

• наявність затверджених алгоритмів дій працівників під час повітряної тривоги;
• визначення та позначення безпечних маршрутів до укриттів;
• проведення відповідних інструктажів;
• недопущення перебування працівників у небезпечних зонах під час повітряної тривоги;
• організацію безпечної евакуації;
• регулярну перевірку доступності та готовності укриттів;
• урахування ризиків ракетних, авіаційних та безпілотних атак під час організації робочого процесу.

Особливої уваги потребують випадки із смертельними наслідками.

У районному переліку за І півріччя 2026 року відображено 3 нещасні випадки із смертельним наслідком та окремо 5 випадків смерті на підприємстві.

Ці показники необхідно розглядати з урахуванням того, що вони характеризують різні категорії обліку і не можуть автоматично додаватися один до одного.

Кожен смертельний випадок потребує ретельного встановлення всіх обставин і причин його настання та визначення заходів, спрямованих на недопущення аналогічних випадків у подальшому.

У переліку нещасних випадків Солом’янського району зафіксовано 4 групові нещасні випадки.

Наявність групових випадків є важливим показником, оскільки свідчить про виникнення небезпечної події, яка одночасно створила загрозу для декількох працівників.

Під час аналізу таких випадків особлива увага має приділятися організації робіт, оцінці професійних ризиків, технічному стану обладнання, дотриманню технологічних процесів та виконанню працівниками вимог інструкцій з охорони праці.

За загальноміськими даними, найбільша кількість нещасних випадків, пов’язаних із виробництвом, сталася через організаційні причини – 91 потерпілий (45,0 %).

Серед організаційних причин найбільшу кількість становить невиконання вимог інструкцій з охорони праці – 64 потерпілих (31,6 %).

Також значну частку становлять природні, екологічні та соціальні причини – 68 потерпілих (33,7 %) та психофізіологічні причини – 37 потерпілих (18,3 %).

Таблиця 3

Розподіл потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом,
за групами причин у м. Києві за І півріччя 2026 року

Наведена статистика є важливою і для підприємств Солом’янського району, оскільки організаційні причини значною мірою залежать від якості управління охороною праці.

У місті Києві найбільш поширеним видом подій, що призвели до травмування працівників, є падіння потерпілого під час пересування – 74 потерпілих (36,6 %).

На другому місці – події суспільного життя – 53 потерпілих (26,2 %), у тому числі випадки, пов’язані з веденням бойових дій.

Третє місце посідають випадки падіння предметів та матеріалів – 11 потерпілих (5,4 %).

Таблиця 4

Розподіл потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом,
за видами подій у м. Києві за І півріччя 2026 року

№ з/п	Вид події	Кількість потерпілих	Частка
1	Падіння потерпілого під час пересування	74	36,6 %
2	Події суспільного життя	53	26,2 %
3	Падіння предметів, матеріалів	11	5,4 %
4	Пригоди під час руху транспортних засобів	9	4,4 %
5	Дія рухомих деталей обладнання	8	4,0 %
6	Падіння потерпілого з висоти	8	4,0 %
7	Падіння потерпілого	5	2,5 %
8	Травма, заподіяна іншою особою	5	2,5 %
9	Інші види подій	29	14,4 %
Усього по м. Києву		202	100 %

 

Найбільша кількість потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у місті Києві припадає на транспорт, складське господарство та поштову діяльність – 64 особи (31,7 %).

Другу позицію посідає оптова та роздрібна торгівля – 41 потерпілий (20,3 %).

Враховуючи специфіку Солом’янського району, де розташовані значні транспортні, залізничні, промислові, енергетичні та адміністративні об’єкти, питання безпеки працівників саме у цих сферах потребує особливої уваги.

Таблиця 5

Найбільш травмонебезпечні галузі економіки
у м. Києві за І півріччя 2026 року

№ з/п	Галузь економіки	Кількість потерпілих	Частка
1	Транспорт, складське господарство, поштова діяльність	64	31,7 %
2	Оптова та роздрібна торгівля	41	20,3 %
3	Організація харчування	14	6,9 %
4	Переробна промисловість	13	6,4 %
5	Діяльність у сфері адміністративного обслуговування	12	5,9 %
6	Державне управління й оборона	10	5,0 %
7	Професійна, наукова та технічна діяльність	7	3,4 %
8	Охорона здоров’я	6	3,0 %
9	Постачання електроенергії, пари та кондиційованого повітря	6	3,0 %
10	Освіта	4	2,0 %
11	Інші галузі	25	12,4 %
Усього		202	100 %

Окремим напрямом аналізу є професійна захворюваність.

У наданому переліку містяться окремі випадки гострих професійних захворювань. Наявність таких випадків свідчить про необхідність посилення контролю за санітарно-гігієнічними умовами праці, своєчасним проведенням медичних оглядів працівників, оцінюванням професійних ризиків та виявленням факторів, здатних негативно впливати на здоров’я працівників.

Профілактика професійних захворювань має здійснюватися не лише після встановлення факту захворювання, а передусім шляхом попередження впливу шкідливих виробничих факторів.

За результатами аналізу підприємствам, установам та організаціям Солом’янського району необхідно посилити роботу за такими напрямами:

забезпечити належний контроль за дотриманням працівниками вимог законодавства та локальних нормативних актів з охорони праці;

посилити контроль за виконанням вимог інструкцій з охорони праці;

підвищити якість проведення вступних, первинних, повторних та інших передбачених законодавством інструктажів;

забезпечити своєчасне навчання та перевірку знань працівників;

проводити систематичне обстеження робочих місць, виробничих приміщень, територій, проходів та сходових кліток;

своєчасно усувати виявлені небезпечні фактори;

забезпечувати належний технічний стан обладнання, машин, механізмів і транспортних засобів;

здійснювати оцінювання професійних ризиків та впроваджувати заходи щодо їх мінімізації;

забезпечувати працівників необхідними засобами індивідуального та колективного захисту;

посилити контроль за безпекою працівників, які виконують роботу за межами міста Києва;

враховувати воєнні ризики під час організації трудового процесу;

забезпечити працівників чіткими алгоритмами дій під час повітряної тривоги, ракетних та дронових атак;

забезпечувати доступність та готовність укриттів;

проводити заходи щодо попередження професійної захворюваності;

проводити аналіз причин кожного нещасного випадку та забезпечувати виконання заходів щодо недопущення повторення аналогічних подій.

Загальноміський аналіз причин свідчить, що найбільшою групою причин залишаються організаційні причини, що вказує на необхідність посилення управлінської складової системи охорони праці.

Основним завданням роботодавців залишається створення та підтримання безпечних умов праці, своєчасне виявлення і усунення небезпек, належне навчання працівників та постійний контроль за виконанням вимог охорони праці.

В умовах воєнного стану система управління охороною праці має також враховувати ризики, пов’язані з бойовими діями, повітряними атаками та іншими надзвичайними ситуаціями.

Збереження життя і здоров’я працівників можливе лише за умови системної, щоденної та відповідальної роботи всіх учасників трудового процесу – від керівника підприємства до кожного працівника.