Департамент кіберполіції НПУ з 22 лютого по 31 березня 2021 року проводитиме оперативно-профілактичні заходи “Фаєрвол”
Інформуємо про проведення оперативно-профілактичних заходів “Фаєрвол”, у період з 22 лютого по 31 березня 2021 року, відповідно до наказу №69 від 12.02.2021 року Департаменту кіберполіції Національної поліції України «Про організацію проведення профілактичних заходів під умовною назвою «Фаєрвол»», з метою стабілізації криміногенної ситуації, реалізації державної політики у сферах забезпечення охорони прав та свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, а також виявлення та попередження кримінальних правопорушень у сфері комп’ютерних систем.
У разі виявлення протиправних дії за всіма фактами DDoS-атак, фішингових атак, розповсюдження вірусів шифрувальників та інформації з обмеженим доступом, зламу облікових записів з метою встановлення інформації щодо злочинної діяльності окремих осіб та організованих злочинних груп просимо повідомляти про це через сайт https://www.cyberpolice.gov.ua/, або за телефоном Сервісної служби Департаменту кіберполіції Нацполіції: 0800 50 51 70.
Шахраї постійно підлаштовуються під потреби суспільства і щоразу вигадують нові схеми злочинів. Серед розповсюджених схем фішингу — телефонні шахрайства та продаж неіснуючих товарів.
Втім, працівники Управління протидії кіберзлочинам у м. Києві Департаменту кіберполіції дали відповідь на актуальні питання від громадян.
Що таке фішинг?
Ідея полягає у тому, щоб під виглядом сайту, якому ви довіряєте, виманити у вас особисті дані, найчастіше — платіжні дані карти та зняти з них кошти. Один непомітний символ на адресній панелі може означати, що користувач потрапив до рук шахраїв. Але, щоб зарадити їм і не попастись на гачок шахраїв, потрібно дотримуватись основних правил кібергігієни, а саме:
- використовувати сервіси з двофакторною автентифікацією;
- використовувати складні паролі та не використовувати один і той самий пароль до декількох ресурсів;
- не переходити за сумнівними гіперпосиланнями;
- не використовувати фінансовий номер телефону для авторизації у соціальних мережах;
- не передавати конфіденційну інформацію в месенджерах, навіть фото документів і навіть своїй близькій людині
- мати хороше програмне антивірусне забезпечення та всі додатки завантажувати з офіційних ресурсів;
- не укладайте жодних угод через месенджери, наприклад, якщо вам пропонують обговорити деталі в Viber, Telegram і т. д. Спілкуйтеся тільки на офіційному сайті й звертайте увагу на домен сайту. Шахраї завжди користуються загальними фразами та зверненнями. До того ж це терміновість (швидко надішліть і т.п.). Також це може бути неграмотність у фразах, помилки. Нагадуємо, що навіть працівник банку не має права у вас розпитувати ні про які коди, паролі, кодові слова і т.д.
Що робити, якщо ви стали жертвою інтернет-шахраїв?
Якщо ви стали жертвою шахраїв в мережі Інтернет, потрібно звернутися в поліцію. Зателефонуйте за номером 102 або подайте електронне звернення на сайті кіберполіції.
Куди ще можна звертатися крім поліції?
Якщо гроші були переведені через платіжну онлайн-систему, то варто звернутися в службу підтримки цієї ПС. Є ймовірність, що після цього гаманець афериста заблокують. Якщо йдеться про банки, а саме списування з карток, то звичайно, телефонуєте в банківську установу і блокуєте карту.
Кіберполіція закликає громадян бути обачними під час покупок через мережу інтернет і телефонних розмов зі співробітниками фінансових установ.