24 березня Всесвітній день боротьби з туберкульозом

Щорічно, 24 березня  у всьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом.  Саме в цей день, у 1882 році, німецький вчений-мікробіолог Роберт Кох, уперше виступивши на вчених зборах, довів існування мікобактерії - збудника туберкульозу, яка надалі отримала назву «паличка Коха». Ці бактерії  зберігають  життєздатність у річковій  воді до 5 місяців, у грунті - від 3 місяців до 1-2 років, у вуличному поросі - до 10 діб, у  темній  кімнаті протягом 4 місяців. Пряме  сонячне проміння вбиває збудника туберкульозу через 7-10 хвилин.

Через 110 років, у 1993 році, Всесвітньою організацією охорони здоров`я (ВООЗ) туберкульоз був оголошений національним лихом, а 24 березня - Всесвітнім днем боротьби з цим страшним захворюванням.

В Україні  ще в 1995 році була  зафіксована епідемія  туберкульозу,  яка і  донині невпинно прогресує. Кількість  хворих складає близько 1,4%  населення.

Мета Всесвітнього дня полягає в тому, щоб поінформувати про глобальну епідемію туберкульозу якомога більше людей  і дати всім зрозуміти, що чинити опір цій хворобі можна і треба.

Щосекунди в світі інфікується збудником туберкульозу одна  людина, а щорічно – 1% населення  Земної  кулі. За даними ВООЗ одна третина населення землі інфікована туберкульозом, щорічно захворює 8-10 млн осіб, помирає від туберкульозу близько 2 млн.

Джерела та шляхи  захворювання туберкульозом.

Насамперед,  джерелом інфекції при туберкульозі є хвора людина (на відкриту бактеріальну форму).  Хворий  відкритою формою туберкульозу вивільняє  з  мокротинням від 15 млн до 7 млрд мікобактерій туберкульозу за добу. Такий хворий протягом року може інфікувати 10-15 здорових осіб.

Шляхи передачі інфекції:

- повітряно-крапельний (при кашлі, чханні, розмові);

- повітряно-пиловий (у житлі туберкульозного хворого);

- контактно-побутовий (при неохайності хворого через предмети побуту);

- харчовий (дуже рідко).

За даними ВООЗ  ризик того, що люди, які інфіковані туберкульозними бактеріями, захворіють на туберкульоз протягом свого життя, складає 10%. Однак, чим слабша імунна система – тим вища вірогідність захворіти.   

Основні симптоми захворювання

Кашель, або покашлювання понад два тижні; загальна слабкість і швидка втомлюваність; безпричинна втрата ваги; поганий апетит; підвищена температура тіла та пітливість, особливо вночі; біль у грудях; утруднене дихання; кровохаркання (наявність крові у мокротинні, що виділяється при кашлі). На ранніх стадіях хвороби кашель може бути відсутній. Усі ці симптоми можуть бути проявами інших захворювань, але завжди треба думати про туберкульоз. При наявності перелічених скарг необхідно негайно звернутися до лікаря. Не затягувати час і не займатися самолікуванням. Чим раніше виявлений хворий на туберкульоз, тим більше шансів у нього на повне одужання.

Найкращий спосіб контролювати туберкульоз - виявляти та лікувати його на ранній стадії.

З метою раннього виявлення туберкульозу використовують такі методи:

- флюорографія;

- мікроскопія мазка мокротиння;

- туберкулінодіагностика (реакція Манту).

Навіть коли людина почуває себе добре,  варто один раз на два роки зробити флюорографічне  обстеження.  Щорічно флюорографію повинні проходити  особи  з так званої групи ризику щодо туберкульозу (хворі на часті пневмонії, цукровий діабет, виразкову хворобу шлунку,  ВІЛ-інфіковані тощо). Туберкулінодіагностика (реакція Манту) проводиться щорічно дітям і підліткам.  Мікроскопія мазка  мокротиння на наявність бактерій туберкульозу проводиться  хворим при тривалому кашлі,  при підозрі на туберкульоз.

Заходи діагностики та лікування туберкульозу в нашій країні є безкоштовними для пацієнта, захворювання можна вилікувати в разі своєчасної діагностики та дотримання всіх правил лікування.

Управління охорони здоров’я