28 квітня 2017 року вшановуються 70-ті роковини проведення операції «Вісла»
Операція «Вісла» - це примусове виселення українського народу зі своєї землі. Вона тривала з 28 квітня до 12 серпня 1947 року.
Акцію «Вісла» було поширено на всі українські сім’ї, без огляду на ступінь лояльності і політичної приналежності. Переселенню підлягали також сім’ї українців-офіцерів і солдатів Війська Польського, працівників органів безпеки та демобілізованих фронтовиків.
За цей час з українських етнічних земель у Польщі виселено на північно-західні землі 140575 осіб української національності та змішаних польсько-українських сімей. Операція розпочалася, коли люди засіяли свої поля, а нового врожаю ще не зібрали. Все треба було залишити і виїжджати з тим, що можна було покласти на віз, а найчастіше, нести в руках. На новому ж місці - в колишніх німецьких областях - українці знайшли все знищене війною.
У польських селах українське населення було розпорошене по 2-3 родини і без права повернення додому. В Ольштинському повіті переселення робили повторно, бо виявилося, що в одному регіоні було занадто забагато українських родин. Людей поселяли в зруйнованих хатах, бо все краще було захоплене місцевими і приїжджими відразу після війни. Евакуйовані довгий час були в шоці, вони надіялись на скоре повернення додому. Деякі господарі, молодь таємно повертались до своїх осель, доглядали рештки господарки, урожай, щоб запастися хлібом на зиму. Але їх відразу ловили й повертали назад, а частіше відправляли в Явожно. Цей концентраційний табір для українців у Пришвінському воєводстві нічим не відрізнявся від Освєнціму. Не функціонував тільки крематорій.
Насильницька акція під кодовою назвою "Вісла" залишається однією з найтрагічніших сторінок в історії українського народу.