28 липня – Всесвітній день боротьби з вірусними гепатитами
Вірусні гепатити (ВГ) – група антропонозних запальних вірусних захворювань, об’єднаних переважною гепатотропністю збудників та провідними клінічними проявами – гепатоспленомегалією, жовтяницею, інтоксикацією.
На даний час відомо вже 8 різних вірусів – збудників вірусних гепатитів: віруси ВГА та ВГЕ (з фекально-оральним механізмом передачі), віруси ВГВ, ВГС, ВГД та ВГG (з парентеральним механізмом передачі) та віруси ВГТТ і ВГSEN, роль яких в ураженні печінки остаточно не з’ясована.
Описи інфекційної жовтяниці відомі ще з часів Гіппократа (V ст. до н.е.), однак лише у 1888 р. С.П. Боткін сформулював припущення про інфекційну природу гепатиту, назвав її «катаральною жовтяницею» (з 1898 р. – хвороба Боткіна).
З 60-х років XX ст. розпочалась ера виявлення різних збудників ВГ. З 1973 р. стали розділяти ВГ на ВГА та ВГВ.
Роботи з подальшої розшифровки етіології ВГ продовжуються до цього часу. Існує ряд ознак, які дозволяють об’єднати ці захворювання в єдину групу:
- Усі ВГ – антропонози.
- Існує два основних шляхи зараження – фекально-оральний та парентеральний.
- Усі збудники – віруси, достатньо стійкі в оточуючому середовищі.
- Основним органом-мішенню для усіх вірусів є печінка.
- Для типових випадків характерна циклічність перебігу хвороби (періоди: інкубаційний, переджовтушний, жовтушний, реконвалісцентний, залишкових явищ).
- Схожість основних принципів лікування.
- Після перенесеного захворювання виникає стійкий типоспецифічний імунітет, перехресний імунітет відсутній.
ВГ поки залишається однією з актуальних проблем закладів охорони здоров’я усіх країн. За даними ВООЗ у світі щорічно реєструється близько 1,5 млн. нових випадків. А враховуючи, що не усі випадки ВГ (безжовтушні, стерті) реєструються, то навряд чи ВГ поступаються захворюваності на грип та інші ГРВІ.
ВГВ, ВГС, ВГД дають високий (10-70% ) процент хронізації. Понад 2 млрд. людей у світі інфіковано хронічними ВГВ і ВГС.
Найтяжчими ускладненнями ВГ є розвиток цирозу та раку печінки. Питома вага тільки ВГС серед причин цирозу печінки складає 40% а гепатоцелюлярної карциноми – 60%.
Епідемічними для України є як гострі, так і хронічні ВГА, ВГВ і ВГС. З 2014 р. в Україні офіційно признана епідемія ВГВ і ВГС.
Велике епідеміологічне значення має хронізація захворюваності на ВГВ і ВГС. На даний час в країні зареєстровано 1,5 млн. хворих на хронічний ВГС (3,6% від усього населення) та понад 600 тис хворих на хронічний ВГВ (1,5%).
Повномасштабна російська агресія негативно вплинула на тенденцію захворюваності на парентеральні ВГ (ВГВ і ВГС) в Україні. За даними ВООЗ Україна належить до країн із середньою поширеністю ВГС.
Щорічно в Україні медичні працівники проводять більше 1 млн. тестувань на ВГВ та майже 1 млн. – на ВГС. І в середньому виявляють 1,3% людей із маркерами ВГВ та 4% - ВГС.
За 2025 р. тільки по м. Києву зареєстровано 798 випадків ВГ, в т.ч. 339 випадків гострого ВГ (266 випадків ВГА, 45 випадків ВГВ, 28 випадків ВГС) та 451 випадок хронічних ВГ (63 випадки ВГВ та 386 випадків ВГС).
Основні типи та шляхи передачі ВГ:
- - ВГА та ВГЕ – «хвороби брудних рук», передаються через забруднену їжу, воду або брудні руки, зазвичай не переходять у хронічну форму.
- ВГВ, ВГС, ВГД – передаються через інфіковану кров (нестерильні інструменти, шприці, манікюр, татуювання), статевим шляхом або від матері до плоду, а також побутовим шляхом (спільне використання зубних щіток, лез для гоління тощо).
Найбільший шанс заразитись мають:
- секс-робітники;
- чоловіки, які мають сексуальні стосунки з чоловіками;
- особи, які споживають ін’єкційні наркотики;
- особи, які перебувають на гемодіалізі;
- особи, які отримують донорську кров;
- медичні працівники, які здійснюють парентеральні процедури;
- люди, які живуть з ВІЛ;
- особи, які перебувають в установах виконання покарань;
- особи, які робили татуювання, пірсинг;
- особи, які отримують медичну, стоматологічну допомогу.
- Джерелом ВГ є хворі на гострий чи хронічний ВГ та вірусоносії. Інкубаційний період:
ВГА – 15-50 днів, середній 30-35 днів; ВГВ – 1-6 місяців, середній 2-4 місяці; ВГС – 4-12 тижнів, середній 8 тижнів.
Клінічні прояви.
Часто гепатити (особливо ВГС) протікають роками безсимптомно. Гостра форма проявляється:
- втомою, слабкістю, ломотою в тілі;
- нудотою, відсутністю апетиту, діареєю;
- жовтяницею (пожовтіння шкіри та склер);
- тяжкістю в правому підребер’ї;
- потемнінням сечі (як темне пиво) та знебарвленням випорожнень (як крейда).
Діагностика
- Серологічні дослідження;
- ПЛР;
- Швидкі тести (можна зробити у сімейного лікаря).
Тест простий і безкоштовний. Швидкий тест легко пройти, результат готовий за 15-20 хвилин, лабораторія не потрібна. Пройти його безоплатно можна у сімейного лікаря або в бідь-якому закладі, що надає послугу скринінгу на ВГ. Мапа закладів є на сайті ЦГЗ. Зробити тест хоча б раз у житті рекомендовано кожному.
Лікування
Гепатит лікується.
ВГА – симптоматичне з повним одужанням;
ВГВ та ВГС – противірусними препаратами прямої дії. ВГС – виліковний у 90-95% випадків за 3-6 місяців. ВГВ – невиліковний, але ефективно контролюється щоденною терапією. Лікування безоплатне. Від гепатиту В є вакцина – найдієвіший захист.
Покращення епідемічної ситуації можливо шляхом підвищення ефективності неспецифічної профілактики, впровадження основних принципів Національної стратегії протидії ВІЛ-інфекції (СНІДу, туберкульозу та ВГ).
Профілактика
Первинна профілактика:
- запобігання інфікування особи;
- інфікованим своєчасну діагностику і початок лікування. Вторинна профілактика:
- запобігання поширенню вірусу в навколишньому середовищі інфікованою особою та зменшення тяжкості перебігу хвороби шляхом модифікації способу життя і проведенню щеплень проти ВГА і ВГВ.
Вакцинація ефективна проти ВГВ (діти – 2,4, 6 та 18 місяців, дорослі – групи ризику) та доступна для ВГА.
Для запобігання хворобі слід дотримуватись правил гігієни, використовувати лише стерильні медичні/косметологічні інструменти, застосовувати засоби індивідуального захисту: рукавички, предмети особистої гігієни (леза бритв, зубні щітки тощо) та практикувати безпечний секс.
Голосіївський МВ ДУ «КМЦКПХ МОЗ»