Амбасадори безбар’єрності Києва: співпраця заради доступного та відкритого міста
У столиці розвивають Мережу амбасадорів та амбасадорок безбар’єрності — спільноту представників громадськості, експертного середовища, спорту, освіти, культури та інших сфер. Її учасники долучатимуться до обговорення міських ініціатив, надаватимуть фахові пропозиції та сприятимуть врахуванню потреб різних груп населення під час підготовки й реалізації міських рішень.
Хто такі амбасадори безбар’єрності та яка їхня роль?
Амбасадори безбар’єрності — це люди з професійним, громадським або особистим досвідом, які допомагають поширювати культуру доступності, поваги до людської гідності та рівних можливостей.
Їхня діяльність передбачає інформування про безбар’єрні рішення, налагодження комунікації між органами влади та громадськістю, поширення успішних практик і привернення уваги до перешкод, з якими люди стикаються у повсякденному житті.
Безбар’єрність охоплює шість основних напрямів: фізичний, інформаційний, цифровий, освітній, економічний та суспільно-громадянський.
Йдеться не лише про доступність будівель, транспорту чи громадських просторів, а й про можливість отримувати зрозумілу інформацію, користуватися електронними сервісами, навчатися, працювати та повноцінно брати участь у житті громади.
Як формується мережа амбасадорів безбар’єрності в Києві?
Мережу амбасадорів та амбасадорок безбар’єрності Києва формують у межах реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.
Нормативною основою для залучення амбасадорів є розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 333-р, яким схвалено рекомендації щодо їх участі в комунікаційному супроводі та підтримці реалізації Національної стратегії.
Ініціатива також узгоджується із загальнонаціональною роботою з розвитку мережі амбасадорів безбар’єрності, яку здійснюють у межах Всеукраїнської кампанії соціальних змін «Безбар’єрність — це коли можеш».
У Києві 24 вересня 2026 року відбулася організаційна зустріч амбасадорок безбар’єрності, під час якої обговорили основні напрями співпраці та формати взаємодії з містом.
Як амбасадори долучатимуться до розвитку міста?
Одним із ключових напрямів співпраці стане залучення амбасадорів до обговорення міських проєктів ще на етапі їх підготовки.
Передбачається, що учасники мережі зможуть:
- брати участь у фахових консультаціях та обговореннях міських ініціатив;
- надавати пропозиції щодо доступності громадських просторів, послуг та інформації;
- допомагати враховувати потреби людей із різним життєвим досвідом;
- долучатися до інформаційних і просвітницьких заходів;
- поширювати інформацію про міські проєкти та безбар’єрні рішення серед професійних і громадських спільнот.
Особливу увагу приділятимуть сенсорній та інформаційній доступності міського середовища з урахуванням нейрорізноманіття. Зокрема, йдеться про потреби людей з аутизмом, порушеннями зору чи слуху, особливостями сприйняття та опрацювання інформації.
Врахування таких потреб під час облаштування просторів, організації послуг і підготовки інформаційних матеріалів допоможе створювати більш доступне та комфортне міське середовище.
Хто долучився до Мережі амбасадорів та амбасадорок безбар’єрності Києва?
За інформацією Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА від 16 жовтня 2026 року, серед учасників міської мережі:
- Євгеній Богодайко — шестиразовий чемпіон та восьмиразовий призер Паралімпійських ігор із плавання, громадський діяч.
- Юрій Васильченко — консультант із питань доступності та інклюзивності.
- Уляна Пчолкіна — громадська діячка, експертка з питань безбар’єрності, інклюзії та захисту прав людей з інвалідністю, заступниця голови правління ГО «Група активної реабілітації», голова правління ГС «Ліга сильних».
- Анна Дерюга — співзасновниця та голова ГО «Спитай аутиста», громадська діячка, експертка з питань аутичної самоадвокації, сенсорної та інформаційної безбар’єрності.
- Олеся Коваль — керівниця програми «Прозорі міста» в Transparency International Ukraine.
- Марина Охріменко — керівниця ГО «Культура. Спадщина. Україна».
- Дмитро Попов — директор Лабораторії цифрової доступності.
- Валерія Шаповалова — співзасновниця ГО «Спитай аутиста», просвітницької спільноти «Спитай аутиста» та спільноти підтримки аутичних дорослих «Аутизм по-дорослому».
- Алла Шлапак — проректорка Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, депутатка Київської міської ради.
Участь представників різних професійних та громадських спільнот дає змогу комплексно розглядати питання доступності та враховувати різноманітні потреби мешканців столиці.
Спільна робота заради Києва без бар’єрів
Розвиток мережі амбасадорів безбар’єрності спрямований на посилення діалогу між міською владою та громадськістю, поширення практик доступності та формування культури поваги до потреб кожної людини.
Для мешканців Києва, зокрема Солом’янського району, важливо, щоб під час підготовки міських ініціатив враховувалися потреби людей різного віку, людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, батьків із дітьми та інших груп населення.
Залучення людей із відповідним професійним та особистим досвідом допомагає виявляти бар’єри, пропонувати шляхи їх усунення та робити міські рішення більш орієнтованими на потреби мешканців.
Безбар’єрність — це послідовне створення умов, за яких кожна людина може користуватися своїми правами та можливостями без зайвих перешкод.
Інформацію підготовлено за матеріалами Міністерства культури України, Міністерства у справах ветеранів України, Київської міської державної адміністрації та Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА.