Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до Дня Соборності України 22 січня 2016 року
Вступ
2016 року Україна відзначатиме 25-річчя нинішньої державності. 24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення незалежності України, що був схвалений всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності.
Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в одну державу.
З метою гідного відзначення 25-річчя незалежності України на виконання Указу Президента України “Про відзначення 25-ї річниці незалежності України” від 03 грудня 2015 року № 675 Український інститут національної пам’яті пропонує вважати 2016 рік Роком Державності України.
В умовах протидії російській агресії важливо говорити не тільки про 24 серпня 1991 року – подію, яка стала логічним завершенням боротьби українців за незалежність, а й про цілу низку історичних подій ХХ століття, що були визначальними для українського державотворення. Це:
- 22 січня 1918 року – проголошення незалежності Української Народної Республіки;
- 22 січня 1919 року – проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР;
- 15 березня 1939 року – проголошення незалежності Карпатської України;
- 30 червня 1941 року – проголошення Акта відновлення української державності;
- 16 липня 1990 року – ухвалення Декларації про державний суверенітет України;
- 1 листопада 1918 року – день “Листопадового чину”, українського повстання у Львові, за результатами якого постала ЗУНР;
- 1 грудня 1991 року – Всеукраїнський референдум на підтвердження Акту проголошення незалежності України.
Усі ці події засвідчують тривалий і непростий шлях України до незалежності та власної державності.
Однією з найважливіших історичних дат є саме 22 січня (проголошення першої незалежності у 1918 році та проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР), коли в Україні відзначається День Соборності. Заходи з цієї нагоди мають розпочати ювілейні вшанування в рамках Року Державності України відповідно до зазначених дат.
Європейський досвід
Традиція святкувати кілька Днів незалежності є сталою в Європі. В Литві святами є День Держави 6 липня (в пам’ять 1253 р.), а також Дні відновлення державності та незалежності 16 лютого (1918) і 11 березня (1990). В Латвії святковими є День проголошення республіки 18 листопада (1918) та День декларації незалежності 4 травня (1990). В Естонії є День незалежності 24 лютого (1918) та день відновлення незалежності 21 серпня (1991). В Чехії святкують День державності 28 вересня (935), День незалежності Чехословаччини 28 жовтня (1918) і День відновлення незалежності 1 січня (1993). Для угорців святковими є День Іштвана – свято держави та хрещення 20 серпня (1083), День Другої республіки 1 лютого (1946) та День республіки 23 жовтня (1989).
Усі ці країни, як і Україна, здобули або відновили свою незалежність внаслідок І світової війни, а потім втратили її у міжвоєнний час або після ІІ світової війни, і знову відновили з падінням комуністичного режиму. Саме тому 22 січня має відзначатися в Україні і як день Соборності, і як день Державності загалом. Святкування цього дня саме в такому форматі підкреслює тяглість української державної традиції у ХХ ст.
Історична довідка
Текст IV Універсалу датований 22 (9) січня 1918 року. Ухвалили його вночі 24 (11) січня 1918 року на засіданні Малої Ради. Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.
Проголошенню IV Універсалу передував виступ голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського. Голосували за документ поіменно: “за” було 39, “проти” – 4, “утрималось” – 6 осіб.
Уперше в XX столітті Україна проголошувалася незалежною суверенною державою.
Революційні події на Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху в підавстрійській Галичині. 1 листопада 1918 року постала Західно-Українська Народну Республіку. Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. Їх наслідком стало підписання 1 грудня 1918 року у Фастові “передвступного” договору між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну велику державу. 3 січня 1919 року Українська національна рада ЗУНР у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу.
22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.
Під час радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Із утвердженням влади російських більшовиків ці “контрреволюційні свята” стерли із суспільної свідомості. Однак, пам’ять про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину Українську Державу зберігали мешканці Західної України й українська політична еміграція в країнах Європи й Америки.
Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в Карпатській Україні в м. Хусті. Це була найбільша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців, в якій взяли участь понад 30 тис. осіб, що з’їхались до столиці Карпатської України.
У 71-у річницю Акта злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центральній і Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України та знак ушанування подій Української революції. Більше мільйона людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала одним зі свідчень того, що українці подолали страх перед комуністичним режимом і готові протистояти політиці комуністичної партії.
Ключові повідомлення
1. 22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народною республіки 1918 року та Акт Злуки українських земель рівно через рік – 1919-го.
2. УНР – перша українська держава у ХХ ст., а 24 серпня 1991 року відбулося фактично не здобуття, а відновлення незалежності.
3. УНР першою серед нових держав у Східній Європі проголосила свою незалежність – раніше, ніж три країни Балтії, Польща та Чехія.
4. Проголошення Соборності УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року є історичним актом об’єднання українських земель в єдину державу. Саме ці події, а не приєднання Західної України до СРСР 1939 року, є підставовими для історії новітнього українського державотворення.
5. Українська незалежність була повалена більшовиками внаслідок «гібридної війни»: невизнання наявності своїх військ на території УНР, створення маріонеткових проросійських «республік» та підтримка антиукраїнських повстанських рухів.
6. Національна єдність є не тільки базовою цінністю, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії. Для того, щоб відстояти УНР, українцям забракло єдності та національного усвідомлення.
7. Акт Злуки був не випадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав на українських землях від середини ХІХ ст.
8. Незалежність і соборність є запорукою виживання Української державності. Втрата Україною незалежності у результаті більшовицької окупації у довготерміновій перспективі призвела до мільйонних втрат від Голодомору, репресій та війн.
9. Сьогодні бійці в зоні АТО так само відстоюють не лише незалежність, а й соборність України, як і їхні попередники майже 100 років тому. Ми маємо усвідомити і врахувати помилки минулого: брак національної єдності на початку ХХ ст., ідеалізм, брак досвіду і містечковість інтересів тодішніх українських керманичів призвели до втрати української державності.
10. Сьогодні, коли маємо українські території, непідконтрольні українській владі, День Соборності – це привід нагадати, що Крим – це Україна, і Донбас – це Україна.
Орієнтовний перелік документальних фільмів, які відображають події Української революції 1917 – 1921 років
|
№ |
Назва картини |
Рік випуску |
Режисер |
|
1. |
“Акт Злуки: відтворення історичної правди” |
2011 |
Тарас Каляндрук |
|
2. |
“Апельсинова долька” |
2004 |
Ігор Кобрин |
|
3. |
“Герої України. Крути. Перша Незалежність” |
2014 |
Сніжана Потапчук |
|
4. |
“Київ. Епоха переворотів” (з циклу “Історії міста”) |
2011 |
Віталій Загоруйко |
|
5. |
“Легіон. Хроніка Української Галицької Армії 1918–1919” |
2015 |
Тарас Химич |
|
6. |
“Непрощені. Симон Петлюра” |
2007 |
Віктор Шкурін |
|
7. |
“Обличчя купюри. Михайло Грушевський” |
2008 |
Віталій Загоруйко, Сергій Братішко |
|
8. |
“Свято Злуки. Політика пам’яті” |
2011 |
|
|
9. |
“Українська революція. Втрачена держава” |
2007 |
Сергій Братішко |
|
10. |
“Українська революція. За спогадами ВсеволодаПетріва” |
2012–2013 |
Іван Канівець |
|
11. |
“Холодний Яр. Воля України – або смерть!” |
2014 |
Галина Химич |
|
12. |
“Хроніки української революції” |
2008 |
Сергій Братішко |
Корисні Інтернет-посилання
1. Гай-Нижник П. ІV Універсал Української Центральної Ради // Особистий сайт:http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/video_iv_universal..php
2. Жежера В. Як приймався ІV Універсал, який проголосив незалежність України у 1918 році // Україна. Історія великого народу:http://www.litopys.com.ua/ encyclopedia/ukra-na-p-d-chas-revolyuts-1905-1907-rr/yak-pryymavsya-iv-universal-yakyy-progolosyv-nezalezhnist%60-ukrayiny-u-1918-rotsi/
3. Зінченко О. Незалежність №1: Коли Грушевський насправді її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти // Історичнаправда:http://www.istpravda.com.ua/articles/2015/01/26/146960/