Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку

Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку, метою якого є нагадування про те, наскільки небезпечні й поширені зараз онкологічні захворювання, привернення уваги до профілактики, раннього виявлення та лікування цього захворювання.

Онкологічні захворювання є основною причиною смертності у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2020 році на їх частку припало близько 10 млн. смертей. Найпоширенішими (з точки зору нових випадків) були рак грудей (2,26 млн випадків), легень (2,21 млн випадків), товстої та прямої кишки (1,93 млн випадків), простати (1,41 млн випадків), шкіри (1,20 млн випадків) та шлунка (1,09 млн випадків). При цьому найбільше смертей у 2020р.  було зафіксовано внаслідок захворювання на рак легенів (1,8 млн випадків).

Серед провідних локалізацій патології виявляються:

– рак молочної залози,  рак трахеї, бронхів, легенів, рак ободової кишки та шлунка;

– злоякісні новоутворення шкіри, меланома шкіри;

– рак передміхурової залози;

– рак тіла матки ;

– онкологічні захворювання іншої локалізації.

Рак виникає в результаті трансформації нормальних клітин на пухлинні в результаті багатоетапного процесу, в ході якого передракове ураження переходить у злоякісну пухлину. Ці зміни відбуваються в результаті взаємодії між генетичними факторами (схильністю) та трьома категоріями зовнішніх факторів, до яких відносяться:

• фізичні канцерогени, такі як ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання;
• хімічні канцерогени, такі як азбест, компоненти тютюнового диму, афлатоксини (у вигляді домішок у складі харчових продуктів), миш’як (домішка у складі питної води) тощо;
• біологічні канцерогени, такі як герпесоподібний вірус Епштейна-Барр, вірус папіломи людини, віруси гепатитів B і C.

З віком захворюваність на рак різко зростає, що найімовірніше пов’язане з накопиченням факторів ризику розвитку певних форм раку. Загальне накопичення факторів ризику посилюється тенденцією зниження ефективності механізмів клітинної репарації в міру старіння людини.

Найчастіше клінічна картина більшості онкопатологій на початкових етапах є малоінформативною. Ознаки будуть змазаними, неявними поки пухлина, що розросла, не буде порушувати роботу тих чи інших органів. На жаль, це відбувається на пізніх етапах онкопатології, коли досить проблематично ввести процес у стійку ремісію.

І все ж таки існує ряд симптомів, які не можна ігнорувати:

– кашель, що не проходить протягом місяця, особливо з мокротою з кривавими прожилками;

– зміни з боку молочних залоз, а саме: ущільнення в грудях, зміна форми грудей або соска, його асиметрія. Також насторожити повинні виділення із соска, утворення на шкірі молочних залоз (виразки, лущення);

– збільшення лімфатичних вузлів. На тлі інфекційних процесів спостерігається збільшення та/або ущільнення лімфовузлів. Через місяць структура повертається до початкових розмірів. Якщо ущільнення зберігаються, зверніться до лікаря;

– видозміна родинки, такі як швидке збільшення її розмірів, нечіткість країв, зміна забарвлення повинні насторожити і є приводом для звернення до дерматолога;

– порушення сечовипускання. У чоловіків скарги на труднощі з вільним відходженням сечі, домішка крові часом викликані онкопатологією передміхурової залози, сечового міхура;

– порушення ковтання є однією з перших ознак раку стравоходу;

– патологічні виділення, домішки крові в калових масах, сечі, кровотечі;

– безпричинна втрата ваги, загальна слабкість, зниження апетиту, зміна уподобань у їжі (відраза до деяких продуктів), озноб, безпричинне підвищення температури тіла.

Досить часто онкопроцес дається взнаки лише на термінальних (пізніх) стадіях, коли актуальним буде лише симптоматичнее лікування. Медичною спільнотою розроблено спеціальні діагностичні програми – скринінгові дослідження, які дозволяють своєчасно виявити новоутворення. Чим раніше патологія буде виявлена, тим більше шансів на благополучний прогноз хвороби.

Лікарі рекомендують такі скринінгові дослідження:

– мамографічний скринінг раку молочної залози у жінок;

– цитологічний скринінг передраку та раку шийки матки;

– скринінг раку та передраку товстої кишки за допомогою тесту на приховану кров;

– скринінг раку передміхурової залози: тест на простатичний специфічний антиген.

Первинна профілактика онкологічних захворювань має бути спрямована на виявлення та усунення чи ослаблення впливу несприятливих факторів довкілля. Більше 30% випадків захворюваності на рак можна запобігти шляхом виключення або мінімізації основних факторів ризику:

• вживання тютюну та алкоголю;
• зайва вага чи ожиріння;
• нераціональне харчування із вживанням в їжу недостатньої кількості фруктів та овочів;
• відсутність фізичної активності;
• хронічні інфекції, що викликаються, зокрема, вірусами гепатиту B і C, деякими типами вірусу папіломи людини;
• утримання від тривалого перебування на сонці та в соляріях.

У м. Києві спеціалізована медична допомога при онкозахворюваннях надається у КНП «Київський міський клінічний онкологічний диспансер», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 69, тел. 409 24 73 та ДУ « Національний інститут раку», м. Київ, вул. Михайла Ломоносова, 33/43.