Україна готується до опалювального сезону 2026/2027
Україна готується до ще однієї складної зими в умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру. Підготовка до опалювального сезону 2026/2027 років розпочалася одразу після завершення попереднього осінньо-зимового періоду та охоплює ремонти й відновлення енергооб’єктів, накопичення запасів газу та інших видів палива, розвиток розподіленої генерації і формування резерву обладнання.
Росія продовжує системно атакувати об’єкти генерації, передачі та розподілу електроенергії, постійно змінюючи тактику. Найбільше від цього потерпають прифронтові та прикордонні регіони. Спрогнозувати ситуацію з електропостачанням на тлі постійних атак складно, тому опрацьовуються різні сценарії проходження зими.
Водночас українські енергетики мають унікальний досвід проходження опалювальних сезонів в умовах війни, оперативно проводять ремонти та балансують енергосистему. Електропостачання забезпечується власною генерацією, а за потреби — комерційним імпортом. Пропускну спроможність для імпорту електроенергії розширено до 2450 МВт.
Підготовку до зими координує Оперативний штаб. Відпрацьовуються алгоритми взаємодії виробників електроенергії, операторів систем розподілу, ДСНС, центральних та місцевих органів виконавчої влади. На завершальній стадії перебувають масштабні ремонтні роботи на атомних електростанціях, ТЕС, ТЕЦ та гідроелектростанціях сумарною потужністю понад 10 ГВт.
Накопичення запасів газу, вугілля та мазуту
До початку опалювального сезону планується накопичити не менше 13,2 млрд куб. м газу.
Україна також має гарантовані потужності для надходження газу з Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії загальним обсягом понад 20 млрд куб. м на рік. Потужність Вертикального газового коридору збільшено до 4,2 млрд куб. м на рік.
Паралельно на об’єктах паливно-енергетичної інфраструктури будуються споруди другого рівня захисту.
Розподілена генерація
Одним із ключових напрямів підвищення стійкості енергосистеми є розвиток розподіленої генерації в регіонах.
Потужність усіх введених в експлуатацію генеруючих об’єктів в Україні наразі становить понад 1,8 ГВт. Найбільше нової генерації збудовано на Київщині, Донеччині, Житомирщині та Одещині.
Для пришвидшення розвитку резервного енергозабезпечення уряд та НКРЕКП скоротили строки підключення резервного живлення і газових установок до 1–2 днів.
Також у 2026 році стартував конкурс на будівництво понад 1,5 ГВт нової генерації за новим підходом — із регіональними лотами, ринковою логікою та прив’язкою до реальних пікових потреб енергосистеми. Серед пріоритетних територій — Київ та Київська, Харківська, Сумська, Полтавська, Дніпропетровська, Одеська і Чернігівська області.
Окремо посилюється енергетична стійкість медичних закладів. У межах програми «Промінь надії» понад 40 лікарень уже розпочали власну генерацію електроенергії завдяки встановленню сонячних панелей і систем накопичення. Ще на понад 100 об’єктах тривають відповідні роботи.
Резерв обладнання на випадок аварій
Україна продовжує залучати фінансову та гуманітарну допомогу для оперативного відновлення енергосистеми.
Станом на 11 серпня 2026 року до хабів Міністерства енергетики з початку року надійшло 5,8 тис. тонн обладнання для аварійного резерву на зиму — генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли та інше обладнання.
Завдання — сформувати трикратний запас критично необхідного обладнання.
Україна вже отримала понад 3,3 тис. тонн такого обладнання з ТЕЦ Литви та Німеччини, яке було виведене там з експлуатації, але ще може використовуватися в Україні. Очікуються поставки і з Латвії.
Допомогу Україні надають Європейський Союз, Австрія, Азербайджан, Бельгія, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Словаччина, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія, Чехія, Польща, Кіпр і Китай, а також UNICEF/WASH, PFRU та VOLVO.
Робота з міжнародними партнерами триває. Непокриті потреби Фонду підтримки енергетики України перевищують 467 млн євро. Українським енергетичним компаніям необхідно 600 млн євро для фінансового оздоровлення балансуючого ринку, а додаткова потреба Групи «Нафтогаз» у фінансуванні імпорту природного газу становить 400 млн євро.
Що важливо знати споживачам
Стійкість енергосистеми залежить не лише від роботи енергетиків та органів влади, а й від відповідального споживання ресурсів. Тому одним із напрямів підготовки залишаються енергоефективність, енергозбереження та утеплення житла.
Для комунікації з населенням і бізнесом працюють гаряча лінія СТРУМ та платформа ПУЛЬС для бізнесу.
У разі аварійних відключень або запровадження графіків обмеження електропостачання актуальна інформація оперативно надаватиметься НЕК «Укренерго» та відповідними операторами енергосистеми в регіонах, де діятимуть обмеження.
Під час висвітлення наслідків ворожих атак інформація про конкретні енергетичні об’єкти, масштаби руйнувань, влучання та роботу ППО не розголошується з міркувань безпеки.
Спільні зусилля органів влади, енергетичних компаній і місцевих громад, а також заходи з енергоефективності та енергозбереження є важливими складовими підготовки до проходження опалювального сезону в умовах війни.
Окремим інструментом підтримки киян є програми Комунального підприємства «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду міста Києва». Підприємство забезпечує фінансову підтримку ініціатив співвласників багатоквартирних будинків та їх об’єднань у сфері енергоефективності, проведення капітальних ремонтів, модернізації житлових будинків та їх окремих елементів. Реалізація таких заходів сприяє зменшенню енергоспоживання, підвищенню енергоефективності та стійкості житлового фонду міста.
Детальніше ознайомитися з програмами Фонду та умовами участі можна за посиланням: https://kfmd.com.ua/